«Політв’язень Антарктики». Що відбувається у справі українського біолога з Криму Леоніда Пшеничнова, затриманого ФСБ за позицію проти масштабного вилову крилю

Російські силовики затримали в окупованому Криму українського морського біолога Леоніда Пшеничнова і звинуватили його в  державній зраді стаття 275 КК РФ . Причиною цього стали дослідження вченого про планктон поблизу Антарктиди і його позиція на користь створення там природоохоронних зон, де був би заборонений безконтрольний вилов крилю (ракоподібні, схожі на маленьких креветок). Це Росія вважає загрозою своїй державній безпеці. 

Натомість інші українські науковці переконують: надлишковий вилов і знищення планктону насправді може зашкодити усій екосистемі Південного океану, зокрема, тамтешнім ссавцям і птахам: пінгвінам, тюленям та китам. 

«Ґрати» розповідають деталі переслідування вченого. 

ФСБ проти захисту ракоподібних 

Науковця Леоніда Пшеничнова ФСБ затримала у Керчі 9 вересня — напередодні його поїздки в Австралію для участі у засіданні Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (CCAMLR), що мала відбутися у місті Гобарт. 

Про це розповів «Ґратам» посол України в Австралії та Новій Зеландії Василь Мирошниченко. За його інформацією, українця Пшеничнова примусово паспортизували в окупованому Криму, тому Росія вважає його своїм громадянином і звинувачує у державній зраді через наукове консультування України, що нібито створило загрозу для національної безпеки РФ. Однак насправді йдеться саме про наукову і природоохоронну діяльність Пшеничнова. 

Леонід Пшеничнов. Фото зі сторінки Національного антарктичного наукового центру

Нині, за даними українського Наукового антарктичного центру, у Південному океані існує два морські охоронювані райони, де обмежена господарська діяльність людини, зокрема, риболовля: на шельфі Південних Оркнейських островів та у морі Росса. Останній створили 2016 року, однак після цього жодна пропозиція утворення нових районів не підтримувалась, оскільки проти виступали Росія та Китай. 

У «Постанові про притягнення у якості обвинуваченого» від 18 вересня цього року, з якою ознайомились «Ґрати», Леоніду Пшеничнову закидають, що він, знаючи про намір Росії здійснювати в Антарктичному регіоні «масштабний промисел крилю системою безперервного вилову замість традиційного способу, який застосовувався раніше», підготував аналітичні матеріали, які обґрунтовують необхідність обмеження вилову планктону таким методом в окремих районах поблизу Антарктиди. 

За інформацією з цього документу, пропозицію обмежити вилов крилю українська делегація висувала на обговорення Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики у 2023 році, але тоді рішення не ухвалили, бо проти нього виступили, зокрема, представники російської делегації.

Однак, як прозвітувало у 2024-му «Росриболовство», на яке посилається російське слідство, ініціативи щодо створення природоохоронних районів у Південному океані, де була б заборонена промислова і господарська діяльність людини, попри незгоду з боку Росії досі існували і обговорювались у комісії. 

Тому ФСБ дійшла висновку про загрозу «економічній безпеці» Росії через ймовірне обмеження її активності щодо промислового рибальства та потенційного видобутку вуглеводнів (нафти і газу) у шельфі Південного океану поблизу Антарктиди, якщо пропозиції щодо збереження криля все ж ухвалять. 

При цьому — і це зараз також обговорюють в Австралії — нафтовидобуток поблизу Антарктиди наразі повністю заборонений міжнародним правом. Зокрема, стаття 7 Протоколу щодо охорони довкілля до Договору про Антарктику, підписантом якого є і Росія, забороняє «будь-яку діяльність, пов’язану з мінеральними ресурсами, за винятком наукових досліджень».  

Українська дослідницька станція “Академік Вернадський” на острові Галіндез поблизу Антарктиди. Фото зі сторінки Національного антарктичного наукового центру

6 жовтня в австралійському Гобарті під час відкриття засідання Робочої групи з оцінки рибних запасів CCAMLR українські науковці зробили заяву про неможливість участі з боку України одного з делегатів через незаконний арешт в окупованому Криму. 

Переслідування Леоніда Пшеничнова за його наукову діяльність викликало міжнародний резонанс: окрім МЗС України, його засудили інші делегати CCAMLR та представники спеціалізованих природоохоронних організацій, а також — зокрема, у коментарі виданню «Abc.net.au» — австралійські дипломати. 

За інформацією Василя Мірошниченка, буквально через тиждень після заяви на засіданні Комісії інформацію про справу Пшеничнова повністю закрили для громадськості, а документ про обвинувачення переписали. 

«Як нам стало відомо, текст звинувачення від 18.09.2025 станом на зараз вже зазнав суттєвих змін (з трендом до скорочення), але тексту нової версії звинувачення не маємо», — зазначив дипломат.  

Нині, за його даними, Леоніда Пшеничнова утримують в одному зі слідчих ізоляторів Сімферополя, але невідомо — в  якому саме за даними «Кримської солідарності», у Сімферополі наразі їх щонайменше три: СІЗО №1, СІЗО №2 і СІЗО №8, два останніх Росія відкрила вже після широкомасштабного вторгнення в Україну , і коли може початись судовий розгляд цієї справи. 

«“Русскій мір” здатний принести зло навіть на крижаний континент»

Леонід Пшеничнов — відомий український вчений, що спеціалізується на біологічних ресурсах Південного океану. З 1992 по 2007 роки він працював на українських рибальських і дослідницьких суднах, австралійських траулерах та німецькому науковому судні Polarstern. Брав участь у низці важливих українських дослідницьких експедицій у водах Антарктики.

Науковець багато років пропрацював у Південному науково-дослідному інституті морського рибного господарства та океанографії в Керчі (Крим), 2015 року перейшов до Інституту рибного господарства та екології моря у Бердянську, а пізніше — до Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії в Києві.

Леонід Пшеничнов з колегами. Фото зі сторінки Національного антарктичного наукового центру

Український зоолог, дослідник морських ссавців Павло Гольдін зауважує, що досвід Леоніда Пшеничнова — унікальний, а його розробки мають важливе значення не тільки як вузькоспеціалізовані дослідження. 

«Справа в тому, що в Антарктиці живе багато видів тварин, і промислове значення мають декілька з них. І в кожного з них є своя динаміка популяції: в один рік того ж крилю більше, в інший рік — менше, і ці коливання можуть складати декілька мільйонів разів. А через це, що від цього крилю залежить вся екосистема Антарктики — і кити, і пінгвіни, і тюлені, і люди, то важливо знати, коли у вас буде крилю у мільйон разів більше, а коли — менше», — пояснює він. 

Також, за словами науковця, важливо знати, чому коливання розміру популяції крилю відбувається, з якими акваторіями це пов’язано, де можна виловлювати криль, а де не варто цього робити. І саме на експертизу Леоніда Пшеничнова з цього питання опиралась його позиція щодо створення природоохоронних зон у Південному океані, де вилов крилю має бути обмежений або й заборонений, взагалі. 

«Це ледве не перша — мені відома, принаймні — ситуація в історії людства, коли науковцю ставлять в провину безпосередньо його наукову діяльність природоохоронну і кажуть, що ця охорона природи в Антарктиці буцімто суперечить інтересам їхньої держави. В тому сенсі, що вони хочуть в Антарктиці робити все: ловити рибу, криль, робити там буріння, добувати копалини — що є прямим порушенням Договору про Антарктику. Вони хочуть, щоб цього всього не існувало: ні міжнародної системи охорони природи, ні природоохоронних територій», — каже Павло Гольдін. 

Пінгвіни біля української антарктичної станції “Академік Вернадський”. Фото зі сторінки Національного антарктичного наукового центру

Як розповіли в українському Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ), реагуючи на арешт вченого, Пшеничнов продовжував мешкати в Криму з українським паспортом, бо не мав змоги залишити родину. При цьому він продовжував свої розробки і залишався членом української делегації у CCAMLR, куди він увійшов ще в 1996 році. 

«На жаль, Антарктика не залишилася поза політикою саме через те, що росія принесла свою політику екоциду та репресій проти інакодумства навіть туди. “Русскій мір” здатний принести зло навіть на крижаний континент, і навіть там цьому злу слід давати солідарну міжнародну відповідь», — процитував НАНЦ очільника центру Євгена Дикого.

Центр називає Пшеничнова «політв’язнем Антарктики», та звертає увагу, що вченому вже виповнилось 70 років, і утримання за ґратами може критично відобразитись на його здоров’ї.