Поліція відкрила провадження щодо пошкодження однієї з будівель Києво-Печерської лаври — комісія мінкультури виявила її у напівзруйнованому стані

Комісія з питань прийому-передачі державного майна Міністерства культури та інформполітики розпочала роботу на території Києво-Печерської лаври, куди не могла потрапити через протести парафіян УПЦ Московського патріархату. Перша будівля, яку оглянула комісія, опинилась у критичному стані. Мінкульт звернувся до поліції.

УПЦ у відповідь стверджує, що заповідник передав будівлю Лаврі у 2013 році вже у такому стані, а Мінкультури не давав дозволу на реставраційні роботи.

Кореспондент «Ґрат» потрапив усередину будівлі і показує, що він і комісія знайшли.

Монахи жили в лаврі на підставі договору про безкоштовне використання релігійної організації культових будівель та іншого держмайна. Документ монастир і національний заповідник «Києво-Печерська лавра» підписали 19 липня 2013 року.

10 березня заповідник повідомив, що з 29 березня договір із монастирем буде розірваний, і попередив, що УПЦ має залишити лавру.

«З метою проведення процедури прийому-передачі державного майна, Монастир має звільнити будівлі і споруди, що знаходяться на балансі Заповідника», — йшлося у листі.

https://graty.me/news/u-nas-net-namereniya-chto-to-ostavlyat-hozyajstvennyj-sud-kieva-ne-razreshil-monaham-upcz-mp-ostatsya-v-kievo-pecherskoj-lavre-do-okonchaniya-ih-sudebnogo-spora-s-zapovednikom/

УПЦ оскаржила рішення заповідника у суді, а до цього подала забезпечувальний позов, щоб залишитись у лаврі до кінцевого рішення суду. У задоволенні забезпечувального позову церкві відмовили, але монахи залишалися в монастирі, а парафіяни і священники не допускали до неї комісію мінкультури.

“З початку роботи комісії вона зіткнулася з опором з боку віруючих, а також монахів, які не допускали комісію до тих чи інших об’єктів, які комісія намагалася прийняти”, — розповів директор заповідника Олександр Рудник.

Будівлю лаври, яку відвідала комісія Мінкультури, 13 квітня 2023 року. Фото: Сергій Окуней, Ґрати

12 квітня комісії все ж таки вдалося потрапити до однієї з будівель лаври — пам’ятника архітектури «Книжковий склад» за адресою вулиця Івана Мазепи, 23. У різні роки приміщення використовували як книжковий склад, бібліотеку, клініку Інституту епідеміології та інфекційних хвороб. У 2019 році у будівлі сталася пожежа. Поліція досі розслідує її причини, але заповідник і Лавра звинувачують один одного. Рудник вважає, що монахи пустили в корпус безпритульних, які влаштували пожежу. Глава синодального інформаційно-просвітницького відділу церкви митрополит Климент Олег Вечеря визнає, що бездомні селилися у будівлі, але стверджує, що це відбувалося без згоди монастиря.

«Можна, звичайно, і про пожежу 2019 року згадати. Корпус передали в прямому значенні майже без даху, без вікон і дверей. Тому в ньому охоче селилися безхатченки, один із яких і підпалив помешкання», — сказав митрополит.

Будівлю лаври, яку відвідала комісія Мінкультури, 13 квітня 2023 року. Фото: Сергій Окуней, Ґрати

Директор заповідника Рудник нагадує, що УПЦ взяла на себе відповідальність зберігати і підтримати належний стан пам’ятки архітектури, коли отримала в оренду територію лаври.

Комісія виявила будівлю в аварійному стані і вважає, що вона не придатна до використання. Весь перший поверх вигорів, немає дверей і вікон, стеля та комунікації місцями прогоріли наскрізь.

Будівля лаври, яку відвідала комісія Мінкультури, 13 квітня 2023 року. Фото: Сергій Окуней, Ґрати

13 квітня Нацполіція повідомила, що відкрила кримінальне провадження про умисне незаконне знищення, руйнування чи пошкодження об'єктів культурної спадщини частина 2 статті 298 Кримінального кодексу України після того, як комісія Мінкультури звернулася зі скаргою на стан будівлі.

У відповідь митрополит Климент заявив, що будинок був у поганому стані ще до передачі церкві і таким його виявили монахи після того, як з нього виїхала клініка інфекційного інституту.

Будівля лаври, яку відвідала комісія Мінкультури, 13 квітня 2023 року. Фото: Сергій Окуней, Ґрати

«Всередині вся історична архітектура знищена пластиком, дермантином, вагонкою тощо. Ось у такому стані заповідник за договором передав Лаврі не лише цей корпус, але й інші споруди так званої Нижньої Лаври. Довгий час це приміщення використовувалось як лабораторний корпус інфекційної лікарні. Коли медичний заклад виїхав в інше приміщення, то особливих заперечень проти передачі даної споруди Лаврі не було, тому що у національного заповідника на Верхній Лаврі подібних прикладів «збереження пам’яток архітектури» і без цього вистачає», — сказав митрополит.

Будівля лаври, яку відвідала комісія Мінкультури, 13 квітня 2023 року. Фото: Сергій Окуней, Ґрати

Він стверджує, що «з 2014 року Мінкультури майже не давав згоди на реставрацію по Києво-Печерській Лаврі».

«За договором 2013 року Лаврі всі споруди передавалися у тому капітальному стані, в якому вони перебувають досі. І всі претензії щодо стану споруд цей заклад має звертати лише на свою адресу, — сказав митрополит, і додав, коментуючи кримінальне провадження. — Можу лише бути впевненим, що цим провадженням сам заповідник і буде притягнутий до кримінальної відповідальності за те, що він зробив зі спорудами».