Охлобистін, Гришковець і Моргенштерн без ефіру. Конституційний суд визнав законною заборону на показ російських фільмів і серіалів в Україні

Велика палата Конституційного суду (КСУ) 21 грудня ухвалила рішення щодо звернення 47 народних депутатів Верховної ради минулого скликання. Наступного дня документ опублікували на сайті суду. У 2018 році фракція «Опозиційний блок» та позафракційні депутати попросили суд перевірити, чи відповідає Основному закону заборона транслювати на телебаченні фільми та серіали, зняті після 2014 року в Росії, а також продукцію, у якій знімалися актори, внесені до реєстру осіб, які несуть загрозу національній безпеці України. Відповідні зміни Верховна Рада затвердила за три роки до цього.

Розглянувши звернення депутатів, Конституційний суд дійшов висновку, що заборони відповідають Конституції. «Ґрати» проаналізували звернення депутатів та рішення КСУ та розповідають, як судді аргументували допустимість таких обмежень.

 

Заборона

Заборона трансляції російського контенту діє в Україні з 4 червня 2015 року. Заборонено розповсюджувати та демонструвати фільми та телепрограми, зняті після 1 серпня 1991 року, якщо в них є «популяризація та пропаганда органів країни-агресора (Росії), позитивні образи працівників радянських органів держбезпеки, виправдання окупації території України».

Держагентство з питань кіно та Експертна комісія з питань розповсюдження та демонстрації фільмів заборонили загалом 881 фільм та серіал. Основну частину заборонили до 2018 року. За останні три роки список доповнили ще 43 фільми.

Також заборонено показувати аудіовізуальні твори, якщо в них знімалися актори з переліку осіб, які становлять загрозу для національної безпеки України. Такий список із 2015 року веде Міністерство культури та інформаційної політики.

Сьогодні в ньому 208 людей, зокрема Іван Охлобистін, Михайло Пореченков, Захар Прилєпін, Євген Гришковець та навіть американський боксер Рой Джонс (молодший). Перелік, який почали створювати за президента Петра Порошенка, продовжили оновлювати за Володимира Зеленського. Наприклад, цього року в нього внесли репера Моргенштерна.

Порушення заборони на показ російського контенту загрожує штрафом від 10 до 50 мінімальних зарплат (до 325 тисяч гривень станом на 1 грудня 2021 року).

 

Звернення

9 липня 2018 року до Конституційного суду надійшло звернення 47 депутатів від імені яких звертався Юрій Мірошниченко (тоді нардеп від «Опозиційного блоку»), а також адвокати Іван Бойченюк та Марина Парінова.

Автори документу попросили суд визнати неконституційними поправки до законів «про телебачення та радіомовлення» та «про кінематограф».

Вони перерахували 12 пунктів Основного закону, яким, на їхню думку, не відповідають обмеження. Зокрема, депутати вказували, що в Україні заборонено цензуру частина 3 статті 15 Конституції , усі люди рівні в правах частина 1 статті 21 Конституції , і не можуть бути обмежені на підставі їхніх політичних переконань частина 2 статті 24 Конституції , мають гарантоване право свободи думки та слова, можуть вільно збирати, зберігати, використовувати та розповсюджувати інформацію стаття 34 Конституції .

Депутати стверджували, що коригування закону «Про кінематограф» істотно обмежують право поширювати інформацію.

«Адже для застосування обмежень достатньо факту внесення особи-учасника фільму до переліку осіб, які загрожують нацбезпеці. Аналіз змісту картини для цього не потрібний», — йдеться у зверненні нардепів.

Посилаючись на 22 статті Конституції, депутати зазначали, що коригування законів не може звужувати наявні права громадян.

Конституційний суд, 30 жовтня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

 

Рішення

За три з половиною роки після звернення нардепів Конституційний суд під головуванням Сергія Головатого ухвалив рішення щодо їхнього звернення. Судді ухвалили, що заборона російського контенту відповідає Основному закону.

«З огляду на необхідність гарантування безпеки України та пошуку розумного балансу між дотриманням прав і свобод людини та усуненням реальних викликів та загроз, які стоять перед державою Україна в умовах російської агресії положення пункту шість статті 15 закону «Про кінематографію» (про заборону фільму, якщо його учасник включений до переліку осіб, які загрожують нацбезпеці — Ґ) не суперечить Конституції», — йдеться в рішенні КСУ.

Заборона транслювати російські фільми, створені після 1 січня 2014 року, суд назвав «прийнятним засобом для захисту від агресії». Трансляція таких фільмів має деструктивний та негативний вплив, спрямований на дезорганізацію та дестабілізацію української держави.

Судді підсумували, що правки законодавства мають правомірну мету та спрямовані на захист інформаційної безпеки, державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також на «запобігання деструктивному інформаційно-пропагандистському впливу та тиску країни-агресора на свідомість та підсвідомість громадян України за допомоги аудіовізуальних творів та засобів».

«Ґрати» не змогли отримати коментар про рішення від Юрія Мірошниченка. Адвокатка Марина Парінова, яка представляла звернення 47 нардепів до суду, пообіцяла зв’язатися з редакцією, але так і не перетелефонувала.