Служба безпеки України оголосила підозру в державній зраді та співучасті у воєнному злочині колишнім поліцейським з Куп’янського району Харківської області, рідним братам Володимиру та Дмитру Мамонам. За версією слідства, вони навели ракету «Іскандер» на магазин-кафе у селі Гроза під час поминок українського військового. Внаслідок обстрілу загинуло 59 людей, лише п’ятьом вдалося вижити.
«Ґрати» розповідають, які слідство доводить причетність Мамонів до ракетної атаки і що про підозрюваних кажуть у Грозі.
СБУ 11 жовтня повідомила, що «викрила зрадників, які навели російський «Іскандер» на село Гроза».
За п’ять днів до цього Росія випустила ракету по сільському магазині-кафе, де відбувалися поминки за місцевим військовим Андрієм Козирем. Це уродженець Грози, який загинув у бою під Попасною на Луганщині ще в березні минулого року. До вересня 2022 року село було під окупацією, тому Козира спочатку поховали в Дніпропетровській області, а через півтора року перепоховали в Грозі.
Внаслідок ракетного удару загинуло 59 людей, включаючи всю родину військового: його сина, невістку, тестя та тещу. Гроза — невелике село, і кожен втратив родича чи сусіда.
За інформацією МВС та очевидців, на поминках не було військових, лише жителі Грози та навколишніх сіл. СБУ під процесуальним керівництвом прокуратури Харківської області розслідує ракетну атаку на цивільних як воєнний злочин.
За версією слідства, про дату та час поминок росіянам повідомили місцеві жителі: 30-річний Володимир Мамон та його 23-річний брат Дмитро Мамон. До 2022 року обидва працювали в поліції, але під час окупації перейшли на бік Росії. Володимир став водієм конвойної служби, а Дмитро — інспектором дорожньої поліції. Після звільнення Грози, за інформацією СБУ, родина Мамонів втекла до Росії.
Мамони, за даними слідства, «підтримували нібито дружні стосунки з односельцями та різними психологічними методами отримували у них необхідну інформацію». У якості підтвердження Харківська обласна прокуратура опублікувала на своєму сайті скриншоти чатів, де, як стверджує слідство, Мамони листуються між собою та зі своїми знайомими з Грози.
Судячи з листування, Володимир Мамон думав, що на поминках зберуться військові і попросив молодшого брата Дмитра дізнатися, коли і де проходитиме застілля.
«Завтра похорон [слово забрюлено] зятя, може [слово забрюлено] брат твій написати або зателефонувати в той момент, як усі прийдуть з цвинтаря і зберуться в кафе. Йому буде видно, як будуть йти з цвинтаря дорогою», — написав 4 жовтня один з учасників листування.
На це його співрозмовник відповів, що брат не в мережі. Імена обох учасників листування забрюлені.
На іншому скриншоті абонент «Вова Мегафон», ймовірно Володимир Мамон, пише користувачеві «Діма», ймовірно, Дмитру Мамону:
«Взагалі я пояснив, що будуть цивільні і напевно не будуть туди подарунки відправляти, хоча є ймовірність, що там буде багато [слово забрюлене]. Він же служив у [слово забрюлено]????»
«Ні, начебто, як у ТРО він пішов», — відповідає «Діма».

Листування зі справи про наведення ракети на магазин в селі Гроза. Джерело: прокуратура Харківської області
На наступному скриншоті 5 жовтня о 9:37 «Діма» повідомляє «Вові Мегафон», що застілля «сто відсотків» почнеться о 13:00.
О 13:33 вже після обстрілу «Вова Мегафон» запитує: «Ну як, братику, тиша???».
Через годину «Діма» відповідає: «Вояк там не було. Людей 30 мирних лягли».
«Вова Мегафон» у відповідь дивується: «Як не було??? Єбанутися».
На іншому скриношоті «Діма» трохи пізніше скаржиться абонентці з червоним сердечком замість імені: «Вова — підор страшний, уїбали по кафе». На це його співрозмовниця відповідає: «Як тобі після цього з ним спілкуватися?».
«Діма» відповідає, що не знає і просить співрозмовницю нікому нічого не розповідати.

Листування зі справи про наведення ракети на магазин в селі Гроза. Джерело: прокуратура Харківської області
Правоохоронці не пояснили, як і з чиїх акаунтів вони отримали доступ до листування. Прессекретарі харківських обласних управлінь СБУ та прокуратури Владислав Абдулла та Дмитро Чубенко сказали «Ґратам», що це таємниця слідства.
Вони також не кажуть, хто саме з місцевих жителів повідомив Мамонам про час та місце поминок. Тільки підкреслюють, що поки що слідство не має до них претензій. Як пояснив речник прокуратури Дмитро Чубенко, ці люди не знали, що брати збираються передати відомості росіянам для ракетної атаки.
«Місцеві особи повідомили інформацію через свою необачність, не розуміючи шкоди, яку можуть завдати колаборанти тією інформацією, якою вони володіють. Але листування зараз вивчається на наявність складу злочину. За наявності такого складу цих осіб притягнуть до кримінальної відповідальності», — сказав Чубенко.
Жителі Грози, з якими зв’язалися «Ґрати», розповіли, що Володимир та Дмитро Мамони — рідні брати по батькові, але мають різних матерів. Володимир жив не у Грозі, а у селищі Чкаловське, що розташоване за 30 кілометрів. Там же він працював у поліції. Репутація у селищі в нього була поганою.
«Старший [Володимир] — це взагалі нелюд, фашист справжній. Він, коли в Чкаловській поліції працював [ще до окупації], знущався з усіх, хто до них потрапить, наприклад, за п’янку або порушення правил дорожнього руху. Він там їх бив. Просто бив людей! — розповів житель селища Шевченкове Володимир Меленченко.
У магазині у Грозі загинув його близький друг та колега Анатолій Пантелєєв.

Те, що залишилося від магазину в селі Гроза Харківської області після російської ракети, 6 жовтня 2023. Фото: Олексій Арунян, Ґрати
Володимир Мамон пішов працювати до окупаційної поліції у липні 2022 року. Через місяць українська прокуратура оголосила йому підозру у державній зраді. «Слідство.інфо», посилаючись на текст підозри, тоді повідомляло: Мамону закидали, що росіяни видали йому зброю та «Ниву» з літерою «Z». Також, за версією слідства, поліцейський-перебіжчик розвозив росіянам продукти, воду та цигарки, та здавав ветеранів АТО із Чкаловського. Зокрема, Мамон разом із росіянами навідався до учасника бойових дій Сергія Санжара та відібрав у нього мікроавтобус Volkswagen.
Як з’ясувала Медійна ініціатива за права людини, зараз цю справу Володимира Мамона заочно розглядає Київський районний суд Полтави. Його адвокат Віктор Євстигнєєв повідомив «Ґратам», що процес на стадії допиту свідків. Захисник зазначив, що Мамон не виходив із ним на зв’язок.
«Ґрати» спробували зв’язатися з Володимиром через його акаунт у телеграмі, прив’язаний до його українського номера. Він не взяв слухавку і не відповів на повідомлення, хоч і прочитав його.
Володимир і Дмитро мають ще одного брата — Олександра. Він також служив у поліції до окупації та перейшов на бік росіян. Як і Дмитро, Олександр, став інспектором в окупаційній дорожній поліції. Проти нього українські правоохоронці також порушили справу за держзраду та колабораціонізм . У вересні суд у Чернігові надав дозвіл на заочний розгляд справи.

Рятувальники шукають решкти тіл у селі Гроза, 6 жовтня 2023 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати
Жителі Грози підтверджують інформацію слідства, що незадовго до окупації вся родина Мамонів виїхала до Росії. За їхніми словами, батько братів Мамонів раніше товаришував із родичами українського військового Андрія Козира, а Дмитро Мамон близько спілкувався з багатьма з тих, хто був на поминках.
Найкращим другом Дмитра був Олександр Моноватий, який після атаки на село разом із 15-річною сестрою залишився без батьків. Він розповів «Укрінформу», що під час окупації Дмитро агітував його за Росію та стверджував, що воєнні злочини росіян у Бучі — це неправда. Але при цьому не став здавати Олександра росіянам, хоч і знав про його проукраїнські погляди.
«Ми з трьох років були найкращими друзями. Я дуже помилявся в ньому. Хоча й досі не можу осягнути, усвідомити все це, я згадую якісь ситуації, історії і розумію, що він по життю завжди був лукавим. А в окупації це все вже вилізло. Та взагалі всі Мамони поводили себе, наче вони — царі та боги тут, а насправді вони — гидкі пішаки росіян», — розповів Олександр.
Усі троє Мамонів перебувають у розшуку. Прессекретар прокуратури Харківської області Дмитро Чубенко сказав «Ґратам», що прокурори проситимуть суд розглядати справу про наведення ракети заочно — за відсутності підсудних.