«Направляє зброю в мій бік і веде прицільний вогонь». Як затримані поліцейські пояснили в суді свої дії під час теракту в Києві

Печерський районний суд міста Києва обрав запобіжні заходи співробітнику й співробітниці поліції, які прибули на виклик під час теракту у Голосіївському районі столиці 18 квітня, але не вжили негайних заходів, щоб зупинити стрільця. Їх підозрюють у  службовій недбалості, що спричинила загибель людей частина 3 статті 367 КК України . 

Суддя Світлана Гречана призначила правоохоронцям по два місяці тримання під вартою з правом вийти під заставу 266 240 гривень. 22 квітня, за даними прокуратури, необхідну суму внесли за обох поліцейських.

На засіданні поліцейські розповіли про події зі своєї перспективи та пояснили, чому покинули місце, де відбувалася стрілянина.

Детальніше про свідчення підозрюваних та події 18 квітня читайте у матеріалі «Ґрат».

«Поліцейські покинули місце злочину, залишивши постраждалих у небезпеці»

21 квітня Печерський районний суд розглянув клопотання Київської міської прокуратури про тримання під вартою поліцейських Михайла Дробницього та Анни Дудіної. Правоохоронці першими приїхали на виклик під час стрілянини в Голосіївському районі столиці 18 квітня, але не зупинили нападника. Суд окремо розглянув справи обох поліцейських.

На засіданнях прокурор Віталій Косс заявив, що підозрювані неналежним чином виконали свої службові обов’язки, що спричинило загибель людей. За його словами, Михайло Дробницький та Анна Дудіна прибули на виклик та виявили поранених дитину, чоловіка та жінку, але коли нападник поновив стрілянину, поліцейські не застосували проти нього табельну зброю та покинули місце злочину, залишивши постраждалих у небезпеці.

За словами іншого прокурора у справі Сергія Ходаківського, допущення поліцейськими службової недбалості доводять матеріали слідства, зокрема показання свідків. 

На переконання представників обвинувачення, тримання під вартою — єдиний запобіжний захід, здатний не допустити потенційних ризиків протягом подальшого розслідування. В іншому разі, вважають вони, Дробницький та Дудіна можуть переховуватися від слідства, впливати на свідків, або знищити, сховати чи спотворити докази.

«Коли я здійснював відхід, по мені вівся вогонь»

Першим суд розглянув клопотання про тримання під вартою Михайла Дробницького. Він служить у Національній поліції з лютого 2024 року, наразі йому 27 років. 

«Мені дуже шкода, що так сталося. Щодня прокручую це у голові», — прокоментував він події у день теракту.

На засіданні чоловік розповів, що 18 квітня екіпаж, у складі якого він перебував, вирушив на виклик про конфлікт між двома чоловіками. Поліцейські залишили автомобіль неподалік і пішли на адресу виклику, коли виявили важкопоранених чоловіка, жінку, які лежали на землі, і дитину, що стояла навколішки. Також поруч, біля під’їзду, перебувала ще одна група людей. За словами Дробницького, він повідомив по рації черговому про необхідність викликати швидку, попросив напарницю оглянути пораненого хлопчика, а тоді віддав їй планшет і ключі від службового автомобіля та сказав бігти за аптечкою, щоб допомогти людям. 

«У цей час з під’їзду, біля якого стояли люди, виходить людина зі зброєю, з автоматом, обходить їх, направляє зброю в мій бік і починає вести прицільний вогонь. Я починаю відходити, тому що я на відкритій місцевості, щоб знайти укриття. Паралельно я кричу, щоб усі тікали, розходилися, тому що ведеться вогонь. Коли я здійснював відхід, по мені вівся вогонь», — розповів поліцейський.

За його словами, надалі він разом зі службовцями інших підрозділів, які прибули на місце події, працював над тим, щоб виявити та знешкодити нападника.

Поліцейський Михайло Дробницький (праворуч) та його адвокат Михайло Баховський в Печерському райсуді Києва, 21 квітня 2026 року. Фото: Ґрати

Адвокат підозрюваних Михайло Баховський заявив, що його підзахисний не припустився службової недбалості. За словами адвоката, після того, як нападник відкрив вогонь, Михайло Дробницький не залишив місце події та не покинув напризволяще людей, а перемістився в укриття, щоб оцінити ситуацію та продовжити виконувати свої обов’язки.

«Я хочу від імені Дробницького, він і сам про це казав, висловити жаль про те, що у нас трапилася така жахлива подія із загибеллю великої кількості людей. Але я проти того, щоб переміщувати вину на мого підзахисного. Винуватий той, хто вчинив цей страшний терористичний акт. Через неадекватні дії неадекватної людини зараз ми розглядаємо клопотання і вручену підозру особі, яка, навпаки, першою прибула на місце події, щоб зупинити ці дії», — сказав Баховський.

Також, на його переконання, необґрунтованими є ризики для подальшого розслідування і судового розгляду, перелічені прокурорами. Адвокат зазначив, що Дробницький співпрацює зі слідством, самостійно з’явився на засідання суду 21 квітня та є несудимим. Зважаючи на це, Михайло Баховський просив суд призначити його підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суддя Світлана Гречана натомість задовольнила клопотання прокуратури та відправила Михайла Дробницького під варту до 18 червня з правом вийти під заставу обсягом 266 240 гривень.

«Коли травма голови, особливо у дитини, особу рухати не можна»

Одразу після ухвалення цього рішення суд розглянув клопотання про тримання під вартою Анни Дудіної. Вона зазначила, що служить у Нацполіції з 2015 року, але протягом останніх років працювала інспектором роти, а не патрульною. За її словами, наразі патрульна поліція Києва має суттєву нестачу особового складу, через що службовці, які працюють в інших відділах, також виходять на чергування. 

«У той день так воно і відбувалося, у той день я була на підсиленні. Ми забезпечували поминальні дні, я була на Байковому кладовищі. Десь приблизно о пів на четверту, може, о третій дня нас зняли, і ми поїхали на лінію патрулювання, яке здійснює екіпаж поліції », — пояснила Дудіна.

На засіданні підозрювана також розповіла, що вони з Дробницьким виїхали виклик про хуліганство, а дорогою на місце події отримали повідомлення про постріли. За словами поліцейської, після прибуття вона побачила біля під’їзду двох закривавлених людей, які лежали на землі та не подавали ознак життя, а поруч сидів хлопчик — теж у крові. Дудіна зазначила, що підійшла до дитини й ставила запитання про її самопочуття, але хлопчик відповідав, що не чує її.

«Я зробила огляд і побачила поранення — не в шию, як у вас написано, а в голову, за лівим вушком, кульове поранення. І так як дитина на всі мої запитання каже «я вас не чую», то, звісно, я роблю висновки, що у нього важка травма. Коли травма голови, особливо у дитини, особу рухати не можна, бо можна завдати шкоди здоров’ю ще більше. Я викликала швидку допомогу двічі зі свого особистого телефону. Я дзвонила на 103, але там ніхто не взяв трубку. Нами з напарником було прийняте рішення, що я повернуся до службового автомобіля, візьму аптечку, а по дорозі до автомобіля буду намагатися додзвонитися до швидкої допомоги», — розповіла поліцейська.

За словами Дудіної, поки вона оглядала поранену дитину, нападника на місці події не було, а люди біля будинку не могли відповісти, який вигляд має цей чоловік чи куди він пішов. 

Анна Дудіна сказала, що почула постріли, коли уже відійшла приблизно на 30 метрів, через що не бачила нападника й не знала, звідки саме надходить загроза. 

За словами поліцейської, вона близько хвилини провела у безпечному місці й хотіла повернутися на місце події, щоб забрати пораненого хлопчика, але у цей час з іншого боку приїхав другий екіпаж, забрав дитину й передав її Дудіній. Подальший час до прибуття першої карети швидкої допомоги вона провела разом з хлопчиком.

Поліцейська Анна Дудіна в Печерському райсуді Києва, 21 квітня 2026 року. Фото: Ґрати

У коментарі журналістам поліцейська зауважила, що за першою освітою є реабілітологинею, та що вона працювала медикинею під час Революції Гідності. Про це повідомило «Слідство.Інфо» й відшукало архівні фото Дудіної з Майдану.

Адвокат Михайло Баховський зазначив, що справа Дудіної відрізняється від справи Дробницького: його підзахисна надавала медичну допомогу пораненому хлопчику та пішла за аптечкою до службового автомобіля за вказівкою напарника. 

«Тобто той фрагмент на відео, який тлумачиться чи оцінюється як втеча, — це не втеча. Вона хотіла швидко забрати аптечку у своєму транспортному засобі та надати допомогу. Якщо оцінювати залишення місця події саме Дудіною, то це було до того, як там з’явився терорист і почав стріляти, тобто вона уже була на значній відстані. І для мене загадка, як прокурори змогли описати якусь бездіяльність Дудіної», — сказав  Баховський.

Також, на його переконання, поліцейська не могла застосувати у цій ситуації табельну зброю, оскільки нападник не перебував у її полі зору.

Захисник стверджував, що ризики впливу підозрюваної на подальше розслідування є надуманими. Він зазначив, що додав до справи матеріали, які позитивно характеризують Дудіну. Також Баховський сказав, що на утриманні жінки перебуває матір 1946 року народження. Зважаючи на це, на переконання адвоката, запобіжний захід у вигляді нічого домашнього арешту став би достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної. Тим не менш, суд обрав аналогічний до першого запобіжний захід — тримання під вартою з заставою 266 240 гривень.

По завершенню засідань обох підозрюваних затримали й вивели з зали правоохоронці. Адвокат Баховський повідомив журналістам, що планує оскаржувати рішення Печерського райсуду щодо його підзахисних в апеляції. 

Згодом стало відомо, що на наступний день після суду за обох поліцейських внесли застави. Про це повідомило «Суспільне» з посиланням на Київську міську прокуратуру. Згідно з рішенням суду, протягом часу дії запобіжного заходу підозрювані зобов’язані прибувати за першою вимогою слідчого прокурора та суду, не відлучатися з Києва без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи і здати свої документи для виїзду за кордон.

Що ще відомо про теракт 18 квітня та дії поліцейських

СБУ кваліфікувала розстріл цивільних 18 квітня як  теракт частина 3 статті 258 Кримінального кодексу України . Служба веде розслідування цієї події.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з журналістами 21 квітня розповів, що стрілянині в суботу передував побутовий конфлікт між нападником та його сусідом. Суперечку між ними стрілець записував на диктофон. Міністр припустив, що чоловік, ймовірно, планував використати запис, якщо конфлікт стане об’єктом судового розгляду, адже він уже був учасником кримінального провадження, що вдалося закрити.

Перші постріли нападник зробив біля під’їзду з травматичної зброї, після чого забрав з квартири карабін, підпалив своє житло та повернувся на вулицю. За словами Клименка, поліцію дійсно викликали через хуліганство, а дорогою екіпаж отримав інформацію про стрілянину й поранених. 

Теракт у Голосіївському районі столиці: семеро загиблих, стрільця вбито, двом поліцейським оголосили підозру у недбалості

20 квітня Генеральний прокурор Руслан Кравченко оприлюднив ролик, що містив, зокрема, відео з бодікамер патрульних, які приїхали на виклик близько 16:33. На записі видно, що біля під’їзду лежать нерухомі люди та сидить поранений хлопчик, який просить поліцейських, щоб вони не рятували його, а допомогли батькові. Поруч стоять ще три людини. Поліцейський, з чиєї бодікамери ведеться запис, говорить напарниці, яка у цей момент сидить біля хлопчика, збігати за аптечкою, та передає їй ключі від машини й планшет. Жінка рушає у бік автівки. За кілька секунд, о 16:36 лунають постріли, і поліцейський починає бігти з місця події. 

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко. Фото з офіційної фейсбук-сторінки Кравченка

На кадрах, знятих збоку на якусь іншу камеру, видно, що біля під’їзду з’являється стрілець з карабіном та відкриває вогонь по людях поруч. Спершу він спрямовує зброю в бік правоохоронця, а за кілька секунд розвертає її на іншу людину біля себе.

«Через бездіяльність співробітників поліції озброєний чоловік продовжив безперешкодно рухатися вулицею та стріляти в беззахисних перехожих», — написав Руслан Кравченко. 

Він також наголосив, що патрульні мали при собі вогнепальну табельну зброю та законні підстави її застосувати. На відеозаписі бодікамери видно, що поліцейський тримає в руці пістолет, коли біжить з місця події.

Ігор Клименко у розмові з медіа зазначив, що протягом наступних хвилин на місце події прибули нові екіпажі поліції, один з яких забрав пораненого хлопчика у свою машину. Міністр заявив, що надалі правоохоронці діяли професійно, та закликав не оцінювати всю систему за діями двох службовців.

Після того, як нападник вийшов з під’їзду та поновив стрільбу, він продовжив рухатися вулицею та зайшов у магазин. Протягом цього часу чоловік вів вогонь з карабіна. На місце прибули спецпризначенці Корпусу оперативно-раптової дії (КОРД) Нацполіції. 40 хвилин вони вели перемовини зі стрільцем, але, за словами Клименка, чоловік перебував у неадекватному стані й продовжував стріляти. Під час штурму магазину нападника було ліквідовано.

Поліція на місці теракту у Голосіївському районі Києва, 18 квітня 2026 року. Фото: Іван Антипенко, Суспільне Новини

Від вогнепальних поранень загинуло 7 людей. Станом на 20 квітня, за повідомленням директорки департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяни Мостепан, у лікарнях перебувало ще 7 людей, зокрема дитина. 

Нападником виявився 57-річний Дмитро Васильченков, український кадровий військовий на пенсії. Він народився у Москві, тривалий час проживав у Бахмуті, їздив до Росії, але останнім часом мешкав у Києві. 

«Телебачення Торонто» повідомило, що журналісти медіа виявили сторінку в Facebook Васильченкова, підписану як «Бахмут В.Д.В.», на якій чоловік з 2016 до 2019 року публікував антиукраїнські та антисемітські дописи. Наразі посилання на сторінку відображається у пошуковику, але сама вона недоступна.

Ігор Клименко повідомив, що Васильченков мав усі документи на легальне володіння зброєю і нещодавно успішно їх поновив. Зокрема, він отримав медичну довідку для продовження дозволу на зброю у грудні 2025-го року в приватній клініці. За словами міністра, слідство має встановити, чи дійсно заклад провів повне обстеження перед тим, як видав такий документ.

Дмитро Васильченков. Фото: телеграм-канал Віталія Глаголи

Очільник Нацполіції Іван Вигівський повідомив журналістам 22 квітня, що під час дослідження телефону Васильченкова були виявлені відео, які нападник знімав під час стрілянини: від того часу, коли він піднімався у квартиру за карабіном, до моменту, коли він зайшов у магазин. За словами Вигівського, у цей час Васильченков називав себе генералом російської армії, що теж може свідчити про змінений стан свідомості.

«Тепер патрульні поліцейські будуть жити на полігонах по черзі» 

Дії Дробницького та Дудіної розкритикували, зокрема, голова Національної поліції Іван Вигівський, генпрокурор Руслан Кравченко, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко і тогочасний голова департаменту патрульної поліції Євгеній Жуков. Також останній заявив, що подав рапорт на звільнення зі своєї посади. Жуков очолював патрульну поліцію з 2015 року. Натомість його призначили радником голови Нацполіції, повідомив Ігор Клименко. Також він додав, що патрульну поліцію тимчасово очолюватиме заступник Клименка Олександр Фацевич.

Ігор Клименко, архівне фото. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

У розмові з журналістами 21 квітня міністр внутрішніх справ заявив, що за результатами службового розслідування було знято з посад усю вертикаль: від командира взводу до начальника Управління патрульної поліції міста Києва. За його словами, відповідні рішення ухвалює голова Нацполіції. Також Клименко зазначив, що поспілкувався з Олександром Фацевичем про необхідність посилення підготовки патрульної поліції.

«Тепер патрульні поліцейські будуть жити на полігонах по черзі. Ми будемо залучати як інструкторів військовослужбовців, які пройшли бойові дії в складі 1-го та 2-го армійських корпусів Національного гвардії, а також з Державної прикордонної служби. Це стосується всіх підрозділів спочатку патрульної служби, потім ми хочемо перейти і на райвідділки», — сказав очільник МВС.

Крім того, у своєму зверненні 19 квітня президент Володимир Зеленський заявив про необхідність переглянути всі протоколи реагування поліції, правила добору й підготовки патрульних та правила застосування зброї для захисту людей.

Дискусія про зброю для цивільних 

Теракт загострив дискусію про право цивільного населення на володіння вогнепальною зброєю та її використання для самозахисту. Ігор Клименко зазначив, що хотів би, щоб в Україні запровадили законодавство щодо короткоствольної зброї для цивільних. Він зауважив, що ця сфера потребує класифікації, а також спеціального навчання поводження зі зброєю.

«Це ціла система, інфраструктура. Зміни в кримінальне законодавство, визначення по самозахисту, тири, місця зберігання. Ми готові до цього діалогу. Хочемо, щоб ця система була. Щоб у людей було право на збройний самозахист. І, головне, щоб ця людина була підготовлена», — сказав міністр.

Запровадження права цивільних на володіння зброєю підтримала низка посадовців та медійних людей, зокрема нардеп Олександр Федієнко, керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко, волонтерка й ветеранка Марія Берлінська.

Натомість інша частина суспільства ставиться до такої ідеї критично. Зокрема, такі міркування висловили народний депутат Данило Гетманцев, який назвав заяви міністра схожими на зняття відповідальності за життя людей, і викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та громадський діяч Валерій Пекар.

«Зміна закону нічого не дасть, зміна практики правозастосування є складною й довгою. Дозвіл мати зброю без зміни уявлень про межі необхідної оборони ні до чого не призведе», — вважає Пекар.

20 квітня на сайті Кабміну з’явилася петиція про легалізацію короткоствольної нарізної зброї для громадян України віком від 21 року, однак станом на зараз вона зібрала менше п’ятисот підписів.