«Міліції нема, а вони збирають гільзи». Свідкиня масових заворушень у Харківській області, внаслідок яких загинув лідер ромської громади, розповіла про знищені докази

Свідкиня Ольга Кондратенко в Харківському районному суді Харківської області, 28 грудня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати
Свідкиня Ольга Кондратенко в Харківському районному суді Харківської області, 28 грудня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

У 2017 році в селищі Вільшани Харківської області сталася масова бійка зі стріляниною. Колишній селищний голова та депутат облради Олексій Литвинов сперечався з головою ромської громади Миколою Каспіцьким — за два дні до цього побилися їхні сини. Суперечка закінчилася стріляниною. Микола Каспіцький помер від вогнепального поранення в груди. В інших ромів стріляли гумовими кулями.

У 2018 році справу Литвинових про масові заворушення та умисне вбивство передали до Харківського районного суду. 28 грудня суд продовжив допит свідків із боку обвинувачення. Одна зі свідкинь бачила, як працівниці селищної ради збирали на місці події гільзи — до прибуття поліції.

«Ґрати» розповідають про конфлікт у Вільшанах та свідчення очевидців.

 

Вбивство рома

16 травня 2017 року в селищі Вільшани Харківської області зіткнулися дві групи місцевих жителів. З одного боку був селищний голова Андрій Литвинов, його батько — колишній селищний голова та депутат облради Олексій Литвинов, друг їхньої родини та місцевий бізнесмен Євген Криворучко та озброєні люди в масках. З іншого боку — родина Каспіцьких та їхні родичі із ромської громади Вільшан.

За версією обвинувачення, після словесної суперечки невідомі люди почали стіляти, один із пострілів зробив Олексій Литвинов. Глава ромської громади Микола Каспіцький помер від вогнепального поранення в груди. Інші роми отримали травми від гумових куль.

Злочин перекваліфікували з хуліганства із застосуванням зброї частина 4 статті 296 Кримінального кодексу України на масові заворушення, що спричинили тяжкі наслідки частина 2 статті 294 КК та умисне вбивство з метою приховати інший кримінальний злочин пункт 9 частини 2 статті 115 КК . Підозру оголосили обом Литвиновим та Криворучку.

Справу останнього виокремили в інше провадження — за фактом хуліганства із застосуванням зброї. Прокуратура п’ять разів закривала його, посилаючись на відсутність складу злочину, але представник потерпілих Станіслав Мироненко оскаржував ці рішення в суді.

Представник потерпілих Станіслав Мироненко в Харківському районному суді Харківської області, 28 грудня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

 

Звинувачення Литвинових

Матеріали справи за звинуваченням Литвинових ще у 2018 році скерували до Дергачівського районного суду, а потім — до Харківського районного суду Харківської області. Обох Литвинових звинувачують у масових заворушеннях. Крім того, Олексія Литвинова звинувачують в умисному вбивстві.

Обвинувачені не визнають провину та не коментують свою причетність до злочинів. Уже в статусі обвинуваченого Андрія Литвинова обрали головою Солоницівської об’єднаної територіальної громади, до складу якої увійшло селище Вільшани. А Олексій Литвинов узяв участь у місцевих виборах та знову став депутатом Харківської облради.

Обвинувачені Андрій та Олексій Литвинови в Харківському районному суді Харківської області, 28 грудня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Влітку 2020 року суд заслухав потерпілих у справі Литвинових. Вони розповіли, що за кілька днів до пригоди, 14 травня 2017 року, 30-річний Андрій Литвинов побився з 17-річним Русланом Каспіцьким. Це і спричинило зустріч їхніх батьків на площі 16 травня.

«Він кивнув — і почалася стрілянина». Селищного голову і депутата Харківської облради судять за вбивство голови ромської громади

За словами потерпілих, Олексій Литвинов покликав ромів на зустріч, погрожуючи виселенням із Вільшан. Він нібито ініціював стрілянину — кивнув озброєним людям, які були разом із ним, після чого вони почали стріляти.

Цю версію підтвердили перші свідки обвинувачення, яких допитали наприкінці 2020 року. За сім місяців, 18 листопада цього року, у суді виступили ще троє свідків — друг потерпілих згадав про ще один конфлікт за участю Андрія Литвинова та місцевих ромів.

28 грудня суд допитав двох мешканок Вільшан — Ольгу Кондратенко та Юлію Лаптєву.

«Нас всіх хотіли завалити». Що кажуть в суді свідки масової бійки у Вільшанах та родичі вбитого лідера ромської громади

 

«Міліції нема, а вони збирають гільзи»

Вранці 16 травня 2017 року Ольга Кондратенко прийшла до Вільшанської селищної ради разом із сестрою та її дітьми — сестра хотіла зареєструвати новонароджену доньку. На площі жінки побачили натовп людей.

«Я зрозуміла, що це місцеві, вільшанські. Може, якісь заходи», — розмірковувала в суді Ольга.

Її сестра залишила 10-річного сина наглядати за візком із дочкою, а сама пішла до адмінбудівлі. Ольга тим часом пішла за покупками. Не дійшовши до магазину, вона почула постріли та крики й побігла назад.

«Було багато людей, багато циган. Вони всі кричали, бігли», — сказала свідкиня.

Племінник розповів Ользі, що поки її не було, на місці пригоди він бачив озброєних чоловіків у камуфляжі — «схожих на чеченців».

Судді Тетяна Бобко, Денис Савченко та Ярослав Шинкарчук у Харківському районному суді Харківської області, 28 грудня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Сама Ольга бачила, як із селищної ради вийшли дві жінки — одну з них вона ідентифікувала як працівницю селищної ради — і почали збирати пластмасові гільзи. На землі свідкиня помітила одну кулю.

«Як це — міліції немає, а вони збирають гільзи? — обурювалася Ольга. — Те, що не поміщалося в руках, вони складали до кишень, бо вони випадали. Їх було багато».

Поруч із жінками, які збирають гільзи, стояв голова селищної ради Андрій Литвинов. Пізніше вони разом зайшли до селищної ради. І вже після того приїхала поліція.

Ольга не бачила, щоби Литвинов давав працівницям якісь розпорядження, і не чула, щоби він говорив про камери відеоспостереження, які виявилися неробочими.

Коментуючи свідчення очевидиці, Андрій Литвинов натякав на її упередженість, оскільки її чоловік товаришує з потерпілими ромами.

 

«Там наш директор»

Навесні 2017 року Юлія Лаптєва стажувалася в салоні краси, розташованому біля селищної ради. Він належить ще одному фігуранту справи — другу родини Литвинових Євгену Криворучку.

Свідкиня Юлія Лаптєва в Харківському районному суді Харківської області, 28 грудня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Вранці 16 травня, наближаючись до салону, Юлія побачила натовп людей, серед яких був Криворучко — «слов’яни та ромської національності». Уже в салоні жінка почула гучні різкі звуки.

«Підбігла до вікна — там почалася бійка. Билися, кидалися, якась метушня… Хтось із салону крикнув: «Там наш директор!», він прикривав руками голову. Я побачила, як Олексій Литвинов вантажив людину до авто та поїхав у бік лікарні, — розповіла в суді Юлія. — Було дуже страшно. Усі кричали, розбігалися в бік центру. Ми відбігли від вікон і ніхто більше не виглядав».

За спостереженнями Юлії, ніхто з учасників конфлікту не мав зброї. Окрім Криворучка та Олексія Литвинова, жінка нікого не впізнала.

Під час досудового розслідування свідкиня казала, що бачила, як хтось збирав щось біля селищної ради. Однак у суді це не підтвердила.