Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 29 серпня арештувала колишнього прокурора Київської місцевої прокуратури Костянтина Юсубова, підозрюваного у заволодінні понад 8 кілограмами золота на суму майже 12 мільйонів гривень у змові з іншими особами, а також підробці документа . Суд призначив Юсубову заставу у два мільйони 800 тисяч гривень, після сплати він вийшов із СІЗО.
За версією слідства, колишній прокурор забрав разом зі спільником золото, яке є речовим доказом у справі про відмивання грошей від наркоторгівлі, із банківської скриньки. Його співучасник і власник банківської скриньки вже померли.
У чому підозрюють колишнього прокурора, і як він сам пояснює, що сталося, — у замітці «Ґрат».
У вересні 2019 року прокурор Офісу генпрокурора Роман Зарічанський поскаржився, що йому погрожують, у зв’язку з розслідуванням двох кримінальних справ — про діяльність злочинної організації, втручання у роботу правоохоронців і сприяння учасникам злочинної організації, щоб приховати їхню діяльність. Генпрокуратура розпочала розслідування за заявою Зарічанського.
Судячи з інформації з Єдиного реєстру судових рішень, йдеться про злочинну організацію, яка займалася продажем наркотиків, психотропних речовин та їх аналогів, а також відмиванням грошей, отриманих від наркоторгівлі. Частина підозрюваних перебувають за кордоном, частина — під арештом.
Юсубов у суді розповів, що Зарічанському зателефонувала людина, яка представилася на той момент народним депутатом Іллею Кивою, і в грубій нецензурній формі погрожувала прокурору. Той вирішив, що дзвінок пов’язаний з розслідуванням, яке він вів, і написав рапорт.
На той момент заступник генпрокурора Сергій Кізь доручив це розслідування слідчим столичного управління Держбюро розслідувань і призначив групу прокурорів, до якої увійшов Юсубов, що був відряджений із київської місцевої прокуратури до Офісу генпрокурора.
Розслідуючи справу, він дізнався, що підозрюваний по одній зі справ щодо злочинного угрупування Євген Штанько зберігає цінності в індивідуальному сейфі відділення «Ощадбанку» в Ізмаїлі Одеської області. Сам Штанько помер у вересні 2019 року. Прокурор, за версією слідства, вирішив заволодіти його цінностями.
У грудні 2019 року Юсубов провів обшук в ізмаїльському «Ощадбанку», вилучив золоті злитки і склав протокол. Прокурор не звернувся до суду, щоб визнати злитки речовими доказами і передати на зберігання, а протокол обшуку приховав, стверджує слідство.
За версією слідства, Юсубов вирішив залучити співучасника — Віталія Калініна — одного з підозрюваних у справі про злочинне угруповання. Прокурор Зарічанський скаржився на тиск і під час розслідування цієї справи.
Калінін зізнався слідству, що у 2018 році передав 8 мільйонів 850 тисяч гривень Штанько для купівлі золота та за оренду банківської скриньки. Пізніше Калінін написав клопотання про повернення йому злитків як його власності. Після цього він і Юсубов, вважає слідство, винесли золото з будівлі Офісу генпрокурора і разом із невстановленими слідством особистостями заволоділи ними. 2 лютого 2021 року Калінін помер. Йому також вручили підозру (датована 14 червня 2022 року — вже після його смерті), але адвокати Юсубова скаржаться, що їм не надали можливості ознайомитись із документами, що це підтверджують.
Слідство також стверджує, що перед обшуком банку Юсубов отримав довідку від СБУ із переліком тих, хто причетний до діяльності злочинної організації, з якої він дізнався про Штанька. Юсубов також допитав двох свідків, які вказали на Штанька , який нібито займався зберіганням спільних коштів злочинної організації. Пізніше, за версією обвинувачення, Юсубов замінив першу сторінку довідки, додавши прізвище Калініна, щоб показати його зв’язок зі Штаньком.
Прокурор просив Вищий антикорупційний суд заарештувати Юсубова з можливістю вийти під заставу в майже 10 мільйонів гривень. Четверо адвокатів підозрюваного заперечували, посилаючись на те, що таких грошей у нього немає, а слідство допустило низку помилок під час розслідування. Адвокати, наприклад, стверджували, що антикорупційна прокуратура не підтвердила, що вилучені із сейфу злитки — справді золото 999,9 проби, як і те, що вони належали Штаньку чи його синові. Захист запевняв суд, що ризиків втечі їхнього підзахисного немає, оскільки він знав про кримінальну справу з квітня 2021 року, його допитували і проводили обшук його будинку, але він не втік. До того ж він, як і багато чоловіків призовного віку, не має права виїхати за кордон і здав закордонний паспорт, а також утримує сім’ю.
Юсубов детально висловив свою позицію під час судового засідання. За його словами, він працював у групі разом зі ще 20 прокурорами. Керівника групи після проведеної у Генеральній прокуратурі реформи не призначили, а він виконував вказівки колег, які були штатними працівниками Офісу генпрокурора. Суддя Вищого антикорупційного суду Лариса Задорожна кілька разів перепитала його, чому він не працював самостійно, у тому числі не звернувся до суду, щоб визнати вилучене золото речовими доказами, — він мав такі самі процесуальні права, як і інші прокурори. Юсубов відповідав, що так влаштована робота відряджених прокурорів.
Він заявив, що виконував вказівки і нині прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрія Касьяна в іншій кримінальній справі. Тепер Касьян представляє держобвинувачення у суді у справі Юсубова.
До розгляду клопотання про арешт Юсубова Касьян заявив відвід одному з його адвокатів — Іллі Кравцю, оскільки до адвокатської кар’єри він був старшим групи прокурорів з кримінального провадження, в якому Юсупов саме вилучив золоті злитки. Кравець заявив, що на момент, коли в банку провели обшук, він уже звільнився з прокуратури, тому нічого не знав про золото, доки Юсубов не звернувся за адвокатською допомогою.
Кравець заявив відвід і прокурору, стверджуючи, що Касьян намагався порушити право на захист Юсубова. Сам Юсубов пояснив спробу прокурора відвести одного з адвокатів тим, що коли вони були з Касьяном в одній групі прокурорів, то мали різні позиції з приводу розслідування. Але суд залишив у засіданні і прокурора, і адвоката.
У суді Юсубов підтвердив, що проводив обшук банківської скриньки Штанька, але стверджував, що одержав дозвіл суду. Директор ізмаїльської філії «Ощадбанку», де зберігалося золото, під час допиту розповів йому, що Штанько орендував дві скриньки, але працівники банку не знали, що там зберігалося. Ще директор повідомив, що Штанько помер.
Одна зі скриньок була порожньою, розповів Юсубов у суді, в іншій зберігалися запаяні в пластик злитки з металу жовтого кольору та хрестик з розп’яттям. Після обшуку Юсубов привіз вилучені речі до прокуратури і передав одному з колег у справі. Кому саме, — він не пам’ятає. Юсубов також не зміг згадати, хто саме поклав злитки і хрестик у сейф. Але підтвердив, що не звертався до суду, щоб накласти на них арешт, оскільки такої вказівки від прокурорів не отримував.
За словами Юсубова, кілька разів йому телефонувала людина, яка представлялася адвокатом Калініна — прізвище адвоката він не згадав, — і просила повернути речі, які належали його клієнтові. Юсубов стверджує, що закликав адвоката діяти за Кримінально-процесуальним кодексом. Прокурор повідомляв про це іншим прокурорам у справі, які залишилися після реформи — Івану Морозу та Дмитру Горожанкіну.
«Я запитав у прокурора, чи потрібно проводити нові слідчі дії, прокурор відповів, що жодних слідчих дій [у справі] не проводиться… На справу «забили». Нехай лежить, потім розберемося, — казали мені», — розповідав Юсубов у суді.
За його словами, після початку реформи прокуратури багатьох прокурорів кілька разів виводили за штат, і ніхто з них не мав повноважень підписувати процесуальні документи у кримінальних справах.
Юсубову знову зателефонував адвокат Калініна і повідомив, що він та його клієнт знаходяться біля будівлі прокуратури і підготували клопотання про повернення злитків, вилучених у банківській скриньці. Після погодження з прокурором Морозом Юсубов допитав Калініна. Потім показав Морозу документи, що підтверджують, що злитки належать Калініну і віддав вилучені речі, склавши протокол. За словами Юсубова, ключі від сейфу він отримав у прокурора Мороза, що певний час керував групою прокурорів, але на той момент був уже поза штатом працівників прокуратури, і, як стверджує Юсубов, сказав, що йому байдуже, що станеться з вилученими злитками, та порадив йому діяти, відповідно до КПК. Через півроку Юсубов повернувся до київської місцевої прокуратури, і до розслідування справи вже не мав стосунку.
12 березня 2021 Юсубова звільнили з прокуратури, після того, як він не пройшов атестацію. У червні цього року він став адвокатом.
У суді він сказав, що тепер розуміє, що можливо Калінін його обдурив, але про це він дізнався, лише побачивши матеріали справи, де йшлося про підозру Калініну, у тому числі, у дачі неправдивих свідчень. Суддя Задорожна запитала, чи він звернувся до правоохоронних органів, щоб повідомити про злочин. Юсубов відповів, що ні, оскільки дізнався про це перед судом.
Суд першої інстанції обрав Юсубову запобіжний захід у вигляді застави у 744 тисячі гривень. Суддя вирішила, що обвинувачення не довело ризик знищення доказів Юсубовим, оскільки він знав про розслідування раніше і нічого не зробив. Апеляційна палата змінила рішення і заарештувала колишнього прокурора з можливістю вийти під заставу. Чим аргументував суд своє рішення, поки не відомо, рішення не опубліковано. Після внесення застави у два мільйони 800 тисяч гривень Юсубов вийшов на волю.