Ексголова суду Запорізької області отримав підозру в державній зраді. Раніше українська розвідка заявляла про його загибель

13 березня Державне бюро розслідувань повідомило про підозру в державній зраді колишньому голові Чернігівського районного суду Запорізької області Віталію Ломейку, який після повномасштабного російського вторгнення залишився на окупованій території та почав співпрацювати з російською владою — працевлаштувався в суд в окупованому Бердянську.

Українська розвідка у 2024 році повідомляла про його загибель, однак сам суддя свою смерть спростував.

«Ґрати» розповідають, що відомо про справу судді-перебіжчика та чим він займається на окупованій території. 

Підозра через три роки

У січні 2023 року ДБР відкрило кримінальне провадження щодо судді Чернігівського районного суду Запорізької області Віталія Ломейка за статтею про державну зраду частина 2 статті 111 КК України — перехід на бік ворога та надання допомоги іноземній державі у підривній діяльності проти України в умовах воєнного стану . Заочну підозру він отримав через три роки — 13 березня 2026 року.

Як вказано в тексті документа, оприлюдненого на сайті Офісу генпрокурора, після того, як 26 лютого 2022 року російські війська окупували частину Запорізької області, у тому числі селище Чернігівка, де жив і працював суддею Віталій Ломейко, він добровільно перейшов на бік ворога. За даними слідства, у грудні 2022 року він переїхав із Чернігівки до окупованого Бердянська, й не пізніше 15 грудня він почав працювати в місцевому міськрайонному суді. З вересня 2022 року підсудність справ окупованого Чернігівського районного суду перейшла до Вільнянського районного суду Запорізької області. 

У Бердянському міськрайонному суді Віталій Ломейко, як встановило слідство, розглядав справи за російським законодавством і пропонував іншим громадянам України співпрацювати з ворогом, працевлаштувавшись у цей же суд, а також виконував інші функції, які йому доручила російська окупаційна влада. Про які саме функції йдеться, в тексті підозри не уточнюється.

Під час розгляду справи про звільнення Ломейка з посади судді українського суду члени дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя отримали дозвіл на використання матеріалів кримінального провадження, у тому числі тих, що стосувалися негласних слідчих дій. 

Зокрема, слідчі отримали доступ до месенджерів на мобільному телефоні судді. З них виходить, що Ломейко виїжджав до окупованого Криму, щоби здобути російську акредитацію судді та взяти російський паспорт.

У червні 2022 року, за даними слідства, він списувався «з керівником псевдореферендуму» щодо так званого приєднання Запорізької області до Росії і запитував щодо роботи суддів в умовах окупації. 

«Добрий день! Нагадую про себе. Дізнатись по суддях… що і як далі робити», — запитував у нього Ломейко.

Ім’я адресата у листуванні у матеріалах слідства — приховане. Однак відомо, що свої підписи під наказом про референдум, а потім — на незаконному договорі про «приєднання» території Запорізької області до Росії 30 вересня 2022 року поставив очільник окупаційної адміністрації Євген Балицький поставив. За це український суд визнав його винним  колабораційній діяльності та посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України частина 2 статті 28, частина 5 статті 111-1, частина 2 статті 110 КК України .У листуванні з дружиною Тетяною Ломейко, яка, за даними ВРП, працювала керівницею юридичного відділу окупаційної адміністрації селища Чернігівка, 18 листопада 2022 року він повідомив їй, що отримав російське громадянство. Скриншоти їх листування згодом публікувало й ДБР.

У листуванні подружжя обговорювало й рішення української ВРП, яка не змогла звільнити Ломейка у 2023 році. Дружина також надсилала йому оголошення про набір до окупаційних судів Запорізької області, на що він відповів: «Поки не доріс, там стільки нюансів… Це ж Росія».

У лютому 2023 року суддя отримав пропуск на пересування автомобілем Audi Q7 Запорізькою областю в комендантську годину. Дозвіл видав комендант окупаційної обласної адміністрації. Його ім’я у наданих ВРП документах також приховано. 

Фото пропуску першої категорії з гербовою печаткою РФ Ломейко надіслав дружині зі словами: «Червоний, наймодніший». Тетяна Ломейко відповіла, що також хоче такий пропуск на автомобіль Volkswagen Golf. Чоловік відповів, що наразі є пропуск лише на одне авто. 

Суддя Чернігівського районного суду Запорізької області Віталій Ломейко. Фото зі сторінки у фейсбуці

Також з листувань Ломейка відомо, що суддя так званого Бердянського районного суду надсилала йому графік чергувань суді у святковий період із 31 грудня 2022 року по 31 січня 2023 року. За графіком, він мав чергувати у суді 4 і 6 січня. 

Серед іншого, він листувався з різними представниками окупаційних судів Запорізької області. Їм він пересилав фотографії свого російського паспорта та водійського посвідчення, особову справу. 

Крім цього, Ломейко листувався з батьком, колишнім суддею Апеляційного суду Запорізької області Валерієм Ломейком, та пересилав йому повідомлення про відкриту кримінальну справу щодо нього в Україні. На це Валерій Ломейко радив сину відключити українські сайти. 

У 2023 році Віталій Ломейко намагався стати заступником голови незаконного Бердянського міжрайонного суду, але його заяву відхилила російська Вища кваліфікаційна колегія суддів. За три місяці він подався на заступника голови окупаційного Пологівського міжрайонного суду, й цього разу отримав рекомендацію від колегії. Наразі його суддівська карʼєра на окупованій території не відома: на російських сайтах обох судів його прізвища серед суддів немає. 

Ломейка звільнили лише у 2025 році

Віталій Ломейко у 2003 році указом президента був призначений суддею Чернігівського районного суду Запорізької області, з 2008 року був обраний суддею безстроково, а у 2018 році він очолив цей суд.

Після того як він залишився жити на окупованій території, у листопаді 2022 року Віталій Ломейко звернувся до Вищої ради правосуддя із заявою про звільнення за власним бажанням, однак ВРП спершу відмовилась звільняти суддю, оскільки не знайшла доказів, чи не подав він цю заяву з примусу або під тиском. ВРП зверталась до судді з листами та дзвінками, але з 1 грудня 2022 року він перестав виходити на звʼязок.

При цьому, ще до 30 листопада 2022 року включно він продовжував отримувати суддівську винагороду. Даних про загальну суму виплат немає у відкритому доступі. Однак у його останній декларації, яку він подав у грудні 2021 року, Віталій Ломейко вказав 145,9 тисячі гривень зарплати. Згідно з декларацією за 2020 рік, тоді він заробив майже 1,1 мільйона гривень як голова суду. 

У жовтні 2024 року юристка організації DEJURE Христина Буртник надіслала до ВРП дисциплінарну скаргу щодо Віталія Ломейка. Вона стосувалась його роботи на російську владу та спроб кар’єрного зростання в умовах окупації. Тож Христина Буртник просила ВРП притягнути його до дисциплінарної відповідальності та звільнити. 11 червня 2025 року Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дозволила звільнити суддю, а остаточне рішення ухвалили за місяць, на засіданні ВРП 10 липня.

Загибель і «воскресіння»

Автомобіль, в якому перебував Віталій Ломейко, після вибуху в окупованому Бердянську. Фото: Головне управління розвідки МО

2 жовтня 2024 року Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що в окупованому Бердянську суддю-перебіжчика Віталія Ломейка знайшли мертвим. За інформацією розвідки, біля будинку №6 на вулиці Українських партизан, що неподалік порту, вибухнув автомобіль, у якому перебував суддя. ГУР також опублікувало відео пожежі, зняте з приватного будинку поруч, однак із нього не зрозуміло, що саме горить. 

Однак того ж дня член Громадської палати Росії від Запорізької області Володимир Рогов заявив, що суддя під час вибуху не постраждав. Через три дні маловідомий російський сайт «Пятая служба» опублікував відеоінтервʼю з Віталієм Ломейком. Тоді ж «Ґратам» також вдалось поспілкуватися з суддею-перебіжчиком. Він підтвердив, що 2 жовтня його машина вибухнула на парковці. На момент вибуху в авто нікого не було, а де в цей час був сам суддя, він не уточнив.

«Хотіли мене підірвати. Не просто хотіли, а реально бабахнуло так, що всі стіни затремтіли конкретно. Це питання випадковості, тому що я не був в машині. Якщо був би, то сто відсотків був би повний абзац», — розповів він.

Також Віталій Ломейко уточнив, що побоюється за своє життя, але «його почали оберігати». Він також підтвердив, що «давав присягу Україні, яку вважав рідною країною», а зараз вона нібито інша й не шкодує про вибір, який зробив. На зауваження про те, що росіяни вбивають мирне населення, він відповів, що «це війна» й не шкодує про вибір, який зробив.

Уже в листопаді в окупованому Мелітополі за обвинуваченням у замаху на суддю арештували колишнього прокурора з Бердянська Максима Святенького. Російський Слідчий комітет вважає, що саме він заклав вибухівку автомобіль ексголови Чернігівського районного суду Запорізької області. На опублікованому Слідкомом РФ відео, затриманий Максим Святенький розповів, що нібито заклав пристрій за два дні до вибуху за завданням ГУР, з яким підтримував звʼязок через застосунок. Який саме — не уточнив. Він знайшов вибухівку в лісопосадці в Куйбишевському районі Бердянська й за виконання завдання нібито мав отримати 10 тисяч доларів. 

Суд в окупованому Мелітополі заарештував експрокурора за обвинуваченням у замаху на суддю з Бердянська, який перейшов на бік Росії

На момент російської окупації Запорізької області, сам Святенький був під підозрою в отриманні хабаря, але через російське вторгнення розгляд справи зупинився.

У вересні 2025 року російська правозахисна організація «Мемориал» повідомила, що Південний окружний воєнний й суд в Ростові-на-Дону отримав для розгляду справу про замах на життя Віталія Ломейка. Крім 35-річного Максима Святенького, у цій справі проходить 37-річний Максим Голосний, який нібито був його спільником. Даних про вирок у цій справі немає. На сайті ГУР досі опублікована інформація про загибель Віталія Ломейка, а його «воскресіння» українські спецслужби не коментували.