«Це — питання моєї совісті як людини». Суд в Криму оштрафував журналістку і правозахисницю Лутфіє Зудієву за законодавством про «іноагентів»

Джанкойський районний суд Криму визнав журналістку «Ґрат» і правозахисницю Лутфіє Зудієву винною у порушенні російського адміністративного законодавства про «іноземних агентів»: начебто вона, маючи намір вести діяльність «іноагентки», не повідомила владу для включення себе у відповідний реєстр. Їй присудили штраф у 30 тисяч російських рублів (майже 15 тисяч гривень). Журналістка планує це оскаржувати. Справу розглядала суддя Олена Ніколаєва. 

«Ґрати» розповідають, як пройшло  засідання. 

«Не треба бути під іноземним впливом для того, щоб бачити ці процеси навколо»

Управління міністерства юстиції Росії у Криму склало протокол про адміністративне правопорушення щодо Лутфіє Зудієвої 27 серпня, звинувативши, нібито вона  займалась діяльністю «іноземного агента», не перебуваючи в реєстрі «іноземних агентів» частина 1 статті 19.34 КоАП РФ . 

Під такою діяльністю, яку в протоколі названо «політичною», міністерство розуміє її журналістську роботу для видання «Ґрати», а також роботу як правозахисниці, зокрема, авторські колонки та інтерв’ю міжнародним медіа та правозахисним організаціям про порушення прав людини, які вчиняє Росія в Криму. 

Мін’юст РФ хоче оштрафувати журналістку та правозахисницю з Криму Лутфіє Зудієву, бо вона не попросила включити себе в «реєстр іноагентів»

Підконтрольний Росії Джанкойський районний суд Криму розглянув цей протокол 15 вересня та надав можливість відповідачці висловити свої пояснення щодо викладеного там, однак в результаті все одно визнав її винною та призначив штраф у 30 тисяч рублів (близько 15 тисяч гривень). 

У своєму виступі під час засідання Лутфіє Зудієва вказала на те, що розглядає згадане адміністративне провадження як продовження багаторічного тиску на себе через громадську та журналістську діяльність у Криму. На її переконання, метою такого тиску є змушування з боку російської влади замовкнути голоси, що повідомляють про порушення прав людини на півострові. Але припиняти правозахисну роботу вона не збирається. 

«Це — питання не просто особистої відповідальності, це — питання моєї совісті як людини, тому що я не можу спокійно спостерігати за тим, як в результаті численних обшуків, які увесь цей час відбуваються на території Криму, дітей позбавляють батьків, літні батьки залишаються без опіки, жінки залишаються без чоловіків», — зазначила Зудієва. 

За словами журналістки, найчастіше ці дії супроводжуються дуже грубими порушеннями з боку силовиків, а також є ознаки зловживань під час слідства та судового розгляду таких справ. 

«Наприклад, під час обшуків людям підкидають [заборонену] літературу, фабрикують аудіозаписи, застосовують тортури електричним струмом з метою дізнання, і я спілкувалась вже з десятками таких людей, що пройшли через підвали, де до них застосовувались такі дії. І я переконана, що можливість публічно говорити про це є моїм правом. І тому я вважаю, що у моїх діях не було адміністративного правопорушення. І я не зверталась до мін’юсту, щоб мене включили в перелік «іноземних агентів», тому що мені не потрібно перебувати ні під чиїм іноземним впливом для того, щоб бачити всі ці процеси навколо мене, відчувати відповідальність і щонайменше — говорити про це», — наголосила вона. 

Журналістка оскаржує статус «іноземного агента» в апеляції 

Міністерство юстиції Росії внесло Лутфіє Зудієву до реєстру «іноземних агентів» 16 травня 2025 року, спираючись на «інформацію» від Роскомнагляду та кримських управлінь МВС РФ і ФСБ за 2024-й і 2025 р. Зараз медійниця  оскаржує цей статус у суді.

За формулюванням міністерства, Зудієва «поширює повідомлення та матеріали, призначені для необмеженого кола осіб, і бере участь у їхньому створенні, а також веде політичну діяльність у формі поширення думок про рішення, що приймаються органами публічної влади, та політику, яку вони проводять». Фактично йдеться про її пости у соцмережах, журналістські статті для видання «Ґрати» про політично мотивовані переслідування та інші порушення прав людини в Криму, а також інтерв’ю, які правозахисниця давала медіа та українським і міжнародним журналістським організаціям, зокрема, «Репортерам без кордонів» (RSF), «Комітету захисту журналістів» (CPJ), НСЖУ та спільноті «Жінки в медіа». 

При цьому у висновках міністерства немає інформації про отримання Лутфіє Зудієвою фінансування із будь-якого з цих ресурсів.

11 серпня  Замоскворецький районний суд Москви відмовив Зудієвій у виключенні її з реєстру «іноземних агентів» та визнання цього статусу незаконним. Журналістка подала апеляційну скаргу та очікує на її розгляд.

Суд у Москві залишив чинним статус «іноагентки» кримської журналістки і правозахисниці Лутфіє Зудієвої

У скарзі журналістка заперечує проти твердження, буцімто вона діяла в інтересах будь-якої держави, та проти визнання своєї журналістської діяльності «політичною», зазначаючи, що йдеться про фундаментальне право на свободу думки і слова, яке гарантується як Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (стаття 19), так і зокрема — конституцією Росії (стаття 29).

Тиск на журналістку триває роками

Лутфіє Зудієва живе в Криму і з 2016 року висвітлює репресії та порушення прав людини на півострові, зокрема, про політично вмотивовані справи у Криму щодо кримських татар та українців, умови утримання політв’язнів, незаконне етапування засуджених за межі півострова, тортури у російських колоніях. 

Російські спецпризначенці проводять обшуки у будинках кримських татар у окупованому Криму, Бахчисарай, вересень 2023 року. Фото: «Кримська солідарність»

До колективу видання «Ґрати» приєдналася у липні 2021 року та стажується у сфері судової журналістики. У 2024 році стала лауреаткою української премії «Честь професії» за подкаст «Захисниця. Imayeci» про насильницьке зникнення Ірини Данилович, а також увійшла до короткого списку міжнародної журналістської премії Free Press Award у номінації «Стійкість у журналістиці».

Сама також неодноразово зазнавала переслідувань.

Влітку 2023 року Зудієву затримали, коли вона прийшла до Верховного суду Криму, щоб висвітлювати судовий процес заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла і братів Азіза та Асана Ахтемових, обвинувачених у диверсії. Тоді Київський районний суд Сімферополя оштрафував її за звинуваченням у нібито участі в неузгодженому масовому заході, хоча вона виконувала свою журналістську роботу.

Наприкінці лютого 2024 року Зудієву затримали поліцейські після обшуку у неї вдома в Джанкої. На журналістку склали два адміністративні протоколи за пости на її особистій сторінці у фейсбуці. У них вона згадувала Радіо Свобода і не вказала, що редакцію визнано в Росії «іноземним агентом». У квітні Київський районний суду Сімферополя оштрафував журналістку на 2500 рублів (близько 1060 гривень) за «зловживання свободою масової інформації». Журналістка оскаржила це рішення і виграла суд у касації.

Пізніше Мировий суд в Сімферополі оштрафував Зудієву на 2000 рублів (близько 800 гривень) за пост на особистій сторінці у фейсбуці про судове засідання у справі «Білогірської групи» Хізб ут-Тахрір без згадки, що в Росії ця ісламська партія заборонена.

У травні 2024 року силовики вручили їй застереження від вчинення протиправних дій найближчим часом.

Українські та міжнародні правозахисні організації виступали на захист Лутфіє Зудієвої та вимагали припинити її переслідування. Спецдоповідачі ООН рекомендували російському уряду вжити заходів, щоб зупинити порушення щодо кримських правозахисників і адвокатів, зокрема Зудієвої. Росія на їхні заяви не відреагувала.

Статус «іноземного агента» з 2019 року в РФ дозволили присвоювати фізичним особам, які співпрацюють зі ЗМІ, які також визнані «іноагентами», або отримують фінансування з-за кордону, а з 2022 року — перебувають під «іноземним впливом». На «іноагента» накладається заборона обіймати посади в органах влади, брати участь на виборах, здійснювати просвітницьку діяльність серед неповнолітніх, працювати в державних освітніх організаціях. Також «іноагентів» позбавляють можливості отримувати фінансову державну підтримку, до них заборонено застосовувати спрощену систему оподаткування.