«Не повідомила співробітника ФСБ». Суд в Криму почав розглядати справу проти швачки Еміне Зекеряєвої, яку порушили через листування восьмирічної давності
Еміне Зекеряєва. Фото: Ґрати
У серпні 2023 року в Старому Криму співробітники ФСБ обшукали будинок Еміне Зекеряєвої. Спочатку її допитували як свідка: спецслужба заявила, що розслідує злочин її колишньої однокласниці, яка виїхала до Сирії. А через місяць Еміне сама стала фігуранткою кримінальної справи.
«Ґрати» розповідають про обвинувачення і судовий процес, що почався.
Зі свідка — на підозрювану
Рано вранці 7 серпня 2023 року оперативники ФСБ із севастопольського управління Олексій Фурса, Максим Максимов і фахівець Чаусов прийшли додому до Зекеряєвих. Вони шукали Еміне Зекеряєву — 26-річну матір двох малолітніх дітей, яка працює швачкою-закрійницею. Але вдома був тільки її чоловік Асан — працівник місцевого мусульманського кафе «Halal food». Еміне гостювала з дітьми у батьків в селі Братському Красноперекопського району. Оперативники поїхали за нею і привезли додому разом з малюками на службовій машині.
У співробітників ФСБ була постанова на проведення «Обстеження приміщень, будівель, споруд, ділянок місцевості та транспортних засобів», яку видав Верховний суд Криму. Її зачитали, коли завели Еміне в будинок. Автоматники оточили вулицю, дороги біля будинку перекрили бронеавтомобілями.
Офіційно це не був обшук — для нього потрібно попередньо порушити кримінальну справу. Для обстеження достатньо, щоб співробітники спецслужб або поліції вважали, що в них є підстави підозрювати людину у скоєнні злочину. Однак є обмеження такого оперативно-розшукового заходу: співробітники не мають права відчиняти двері меблів, ворушити особисті речі, навмисне відшукувати документи і предмети.
«Кожну річ діставали і переглянули всі документи. Ноутбук фахівець прямо на місці дивився. Я питала в них: «Що ви шукаєте? Я сама дам, не треба наші речі особисті чіпати, перевертати. Вони відповідали: «Ми шукаємо заборонені речі — не заважайте обстеженню», — розповіла Еміне.
Як поняті в обстеженні брали участь співробітники місцевої адміністрації: Людмила Нагорних та Ірина Бахчевникова. Нагорних працює начальницею відділу з питань бухгалтерського обліку та матеріального забезпечення адміністрації Кіровського району Республіки Крим, а Бахчевникова — завідувачка сектору з доходів установ бюджетного відділу фінансового управління адміністрації Кіровського району.
Еміне Зекеряєвій повідомили, що вона проходить свідком у справі її колишньої знайомої Мадіни Стряпчі. З 2013 до 2015 року вони разом навчалися в релігійній школі «Азовське медресе ісламських наук ім. Хаджі Іхсана» ДУМК Республіки Крим і міста Севастополя.
9 років тому Мадіна Стряпча виїхала з Криму до Сирії і, як вважає ФСБ, бере там участь «у діяльності незаконного збройного формування». Під час слідства з’ясували, що Стряпча у 2016 році вела листування «ВКонтакте» з користувачем під ім’ям Emine Remzievna.
Співробітники ФСБ попередньо встановили, що акаунт належить Еміне Зекеряєвій, тому прийшли до неї додому і вимагали показати телефон.
«Просили розблокувати телефон, тикали мені в обличчя, щоб Face ID спрацював. Зійшлися на тому, що я його розблокую і буду присутня під час огляду телефону», — розповіла «Ґратам» Еміне про те, як відбувався огляд її мобільного.
Підписувати протокол обстеження і відповідати на запитання оперативників ФСБ Зекеряєва без адвоката відмовилася. Тоді її повезли на допит у ФСБ. Там до неї теж не допустили адвоката.
Адвокат Еміль Курбедінов, який представляє інтереси Зекеряєвої, вважає, що оперативники спеціально створювали «гнітючу і загрозливу обстановку», в якій складно ухвалювати зважені рішення.
Через десять днів після подій у будинку Еміне на неї порушили кримінальну справу. І вона вже стала підозрюваною.
Асан і Еміне Зекеряєві. Фото: «Кримська солідарність»
«Неповідомлення про злочин»
Що її статус перекваліфікували, Зекеряєва дізналася тільки за два місяці, коли її викликали на допит у Слідче управління МВС Криму.
18 серпня 2023 року слідчий з особливо важливих справ Ілля Кадейкін виділив з кримінальної справи Мадіни Стряпчі матеріали щодо Зекеряєвої і кваліфікував її дії за статтею 205.6 КК РФ — «Неповідомлення про злочин».
За версією слідства, Еміне Зекеряєва «навмисне і незаконно» не передала в органи «достовірно відомі їй відомості» про однокласницю.
Санкція статті дає змогу штрафувати обвинувачених до ста тисяч рублів, або призначити примусові роботи на строк до одного року. Найжорсткішою мірою може стати позбавлення волі на той самий строк.
Зекеряєва відмовилася визнавати провину і давати свідчення під час попереднього слідства — на підставі статті 51 Конституції РФ. Вона гарантує право «не свідчити проти себе самого, свого чоловіка і близьких родичів, коло яких визначається федеральним законом». Але на практиці органи слідства інтерпретують відмову як спробу уникнути відповідальності.
Адвокат Курбедінов вважає, що справу проти його підзахисної порушили саме через те, що вона відмовилася співпрацювати з ФСБ.
«Думаю на самому початку вони хотіли, щоб я співпрацювала з ними і обшук влаштували, щоб залякати. Вони не хотіли навіть повістки мені надсилати на допити, а викликали за допомогою дзвінків з різних номерів», — вважає сама Еміне.
У вересні минулого року їй двічі телефонував невідомий і представлявся співробітником ФСБ. Він відмовився назвати своє ім’я і прізвище, але сказав, що в серпні був у неї вдома. Зекеряєва тоді попросила надіслати повістку, але у відповідь почула погрозу, що за нею приїдуть повторно і заберуть.
«Для національних інтересів Російської Федерації»
Справу Еміне Зекеряєвої передали до Кіровського райсуду Криму. Її слухає суддя Анастасія Боденко. Обвинувальний висновок затвердив перший заступник прокурора Республіки Крим Павло Смагоринський, якого перевели до Криму з Волгограда 2022 року.
На перше судове засідання пустили тільки обвинувачену Еміне Зекеряєву та її адвоката Еміля Курбедінова. Підтримати Еміне приїхали чоловік, родичі, а також кримськотатарські старійшини та активісти. Але їм не дали зайти до зали суду.
Таке обмеження практикують у кримських судах з 2020 року. Формально судді посилаються на розпорядження головуючого. Раніше це пояснювали «поширенням коронавірусної інфекції», зараз — «дією на території Республіки Крим високого рівня терористичної небезпеки».
Засідання тривало не більше як годину: свідки обвинувачення не з’явилися, а учасники слухали прокурора, який побіжно зачитав обвинувальний висновок. Він багато в чому копіює документи попереднього слідства з невеликою преамбулою про інтереси Росії на міжнародній арені.
«Встановлено, що з урахуванням масштабів бойових зіткнень наразі те, що відбувається на території Сирійської Арабської Республіки, є збройним конфліктом неміжнародного характеру», — заявив прокурор.
Він повідомив учасникам процесу, що з березня 2011 року на території Сирії відбувається збройне протистояння «між урядовими військами, терористичними організаціями, а також незаконними збройними формуваннями, не передбаченими законодавством цих держав», і перелічив список організацій, які внесені на території РФ до списку заборонених.
«Російська Федерація вибудовує принципову і послідовну лінію на міжнародній арені щодо врегулювання збройного конфлікту неміжнародного характеру, який відбувається на території Сирійської Арабської Республіки, самими сирійцями через діалог, без іноземного силового втручання, тому що перспективу військової перемоги антиурядових сил у внутрішньому конфлікті Росія розцінює як украй несприятливу для міжнародного та регіонального миру, з огляду на можливе в цьому разі створення в цій країні плацдарму міжнародного тероризму та екстремізму, з негативними довгостроковими наслідками для національних інтересів Російської Федерації», — додав держобвинувач.
В обвинувальному висновку, однак, не сказано про збільшення військової та політичної присутності Росії на Близькому Сході, про російські війська на території Сирії, про скоординовані з урядом Башара Асада повітряні атаки. Про застосування забороненої зброї, яка призводила до людських жертв і спричиняла пожежі в цивільних районах — у порушення міжнародного гуманітарного права.
Далі держобвинувач перейшов до фактів, які мають стосунок безпосередньо до кримінальної справи.
Прокурор повідомив учасникам судового процесу, що 18 липня 2015 року громадянка України Мадіна Стряпча «перетнула російсько-український кордон через АКПП «Джанкой», після чого транзитом через Україну і Туреччину, виїхала на територію Сирійської Арабської Республіки, підконтрольну бойовикам».
За версією держобвинувачення, Стряпча — учасниця формування «Катіба Імам Аль-Бухарі», що структурно входить до складу міжнародної організації «Джебхат ан-Нусра»: вона визнана Верховним Судом Російської Федерації терористичною.
«Перебуваючи у складі зазначеного незаконного збройного формування, Стряпча бере активну участь у виконанні функціональних обов’язків із забезпечення діяльності цього формування, зокрема, бере участь у приготуванні їжі, пошитті та лагодженні форменого обмундирування, наданні медичної допомоги учасникам незаконного збройного формування», — заявив прокурор.
Кримінальну справу за частиною другою статті 208 КК РФ на жінку порушили в Слідчому Управлінні МВС Криму у квітні 2023 року. У липні 2023 року слідчий відділ УФСБ Росії по Республіці Крим і місту Севастополю порушив ще одну кримінальну справу: за частиною другою статті 205.5 КК РФ . Обидві справи об’єднали в одне провадження, і 5 лютого 2024 року Мадіні Стряпчі заочно висунули обвинувачення. У червні 2024 року її внесли до російського списку терористів і екстремістів.
Прокурор наголосив, що Стряпча досі не повідомила про добровільне припинення участі в цих формуваннях, а Еміне Зекеряєва не повідомила спецслужбам про старе листування. Марку телефону, з якого Зекеряєва вела листування кілька років тому, слідство не встановило, але виявило, що акаунт«ВКонтакте» було прив’язано до номера телефону її матері.
Після оголошення обвинувального акта суд встановив порядок розгляду доказів. Зекеряєва даватиме свідчення в самому кінці. На наступних засіданнях суд допитає свідків обвинувачення.
«Виховують практику доносів»
Адвокат Еміль Курбедінов. Фото: Ґрати
Стаття 205.6 «Неповідомлення про злочин» поповнила Кримінальний Кодекс РФ у 2016 році разом із «пакетом Ярової». Російські депутати назвали його законопроєктами з антитерористичною спрямованістю, але по суті вони перетворилися на легальний для спецслужб доступ до приватного життя мільйонів людей. Операторів зв’язку зобов’язали протягом пів року зберігати всю передану інформацію: записи телефонних дзвінків і тексти смс-повідомлень. Але крім цього посилили покарання за екстремістськими і терористичними статтями. У кримінальному законодавстві Росії з’явилися нові склади злочинів: виправдання тероризму в інтернеті, погроза вчинення акту міжнародного тероризму.
У лютому 2024 року Європейський суд з прав людини визнав, що ухвалений у Росії «пакет Ярової» порушує право на недоторканність приватного життя.
Адвокат Еміль Курбедінов каже, що в його практиці це вже шоста кримінальна справа про «неповідомлення про злочин». Цю цифру він вважає не репрезентативною, оскільки обвинувачених за такою статтею в Криму набагато більше. Багато випадків не задокументовані правозахисниками і залишаються непублічними.
За його словами, для притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 205.6 КК РФ слідчим вистачає знайомства людини з обвинуваченим у злочині тероризму. При цьому навіть побутовий характер листування інтерпретується слідчими як «неповідомлення про злочин».
«Ця стаття, 205.6 КК РФ — вона взагалі «гумова» і дає змогу зі звичайних громадян робити таких собі позаштатних оперативних співробітників, — каже Курбедінов. — Якби ми говорили про явні злочини, про захоплення заручників, про реальні події, то можна було б говорити, що моя довірителька не повідомила про конкретну подію. Вона взагалі не розуміла кілька років тому, що таке листування може сформувати склад кримінальної справи».
На думку адвоката, російські спецслужби таким чином не тільки «виховують практику доносів», а й «розширюють масштаби політичних репресій».
«Справу на Стряпчу порушили, держава отримала те, що хотіла. Але вони викроїли ще одну справу на Еміне, подають її в матеріалах справи як неблагонадійну екстремістку. Усе це лягає в загальну канву переслідувань, залякувань в Криму. Таке собі «збіговисько терористів і екстремістів», на яких ФСБ Росії, нарешті, знайшла управу. Еміне листувалася з однокласницею у 2016 році. Що вона повинна була зробити за логікою слідчих? Повернутися через вісім років у листування, про яке забула, і запитати у Стряпчі: «А ти ще там?» і потім поїхати повідомити в ФСБ? Вона звичайна швачка, у неї діти ростуть. Ця справа навіть юридично нікчемна», — впевнений Курбедінов.
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
