«Злочин агресії є простим у доведенні. Усі докази — на поверхні». Посол з особливих доручень МЗС Антон Кориневич — про необхідність створення спецтрибуналу щодо злочинів Росії

Антон Кориневич. Фото: пресслужба Офісу президента
Антон Кориневич. Фото: пресслужба Офісу президента

Міжнародне право визначає чотири типи міжнародних злочинів — воєнні, злочини проти людяності, злочини геноциду та агресії. Останні є фактично початковими злочинами — якби одна країна не напала на іншу, не було би решти злочинів. Усі окрім злочинів агресії розслідує і розглядає Міжнародний кримінальний суд. 

Після повномасштабного вторгнення РФ українська влада заговорила про необхідність створення спеціального трибуналу, аби притягнути російське керівництво до відповідальності за початок війни проти України. І якщо раніше окремі представники міжнародної спільноти скептично ставилися до такої ідеї, то з кожним наступним місяцем війни підтримка створення спецтрибуналу зростає. Один із проміжних результатів — створення Міжнародного центру з кримінального переслідування за злочин агресії проти України, що запрацює влітку цього року. 

Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Антон Кориневич займається питанням створення спецтрибуналу з моменту призначення його на цю посаду — із травня 2022 року. Про те, чого вдалося досягти за рік лобіювання цього процесу, та чому він не може бути швидким, — в монолозі Кориневича.

 

«Наша позиція — однозначна: російська агресія проти України почалась у кінці лютого 2014 року»

У травні минулого року мене призначили послом з особливих доручень Міністерства закордонних справ. Я є також агентом України у Міжнародному суді ООН у справі щодо звинувачень у геноциді.

До моїх функціональних обов’язків входять питання, що стосуються міжнародних злочинів, вчинених на території України, а також ключового на сьогодні — створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України. 

24 лютого, коли ми всі прокинулися, то зрозуміли, що треба шукати нові відповіді на ті питання, які перед нами постали. 

У кінці лютого 2022 року у Financial Times вийшла стаття нашого друга і колеги, професора Філіпа Сендса, в якій він говорить, що нам треба подумати про створення спецтрибуналу виключно щодо злочину агресії проти України, оскільки Міжнародний кримінальний суд не може здійснювати юрисдикцію щодо злочину агресії проти України. Після цього українські та іноземні юристи почали працювати над цим питанням. 

Наслідки обстрілу російськими військами району Східний у Маріуполі у 2015 році. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Попри те, що про створення спецтрибуналу активно заговорили саме після повномасштабного вторгнення, наша позиція — однозначна: російська агресія проти України почалась у кінці лютого 2014 року. У 2022 році агресія Росії вийшла на новий етап — стала повномасштабним вторгненням. Тому ми вважаємо, що темпоральна юрисдикція Тимчасова юрисдикція - ratione temporis - обмежена в часі, поширюється лише на злочини, скоєні після набуття чинності Римським статутом, тобто 1 липня 2002 року. Крім того, на вчинені після того, як держава стала учасником Римського статуту. Але, як у випадку з Україною, держава може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо будь-якого злочину спеціальною заявою майбутнього спеціального трибуналу має починатись саме з лютого 2014-го. 

У березні 2022 року Генасамблея ООН прийняла резолюцію, в якій визнала напад РФ на Україну агресією. Це — додатковий елемент, що робить створення трибуналу необхідним для міжнародного співтовариства.

 

«Для України важливо, щоб в цьому розслідуванні брала участь не лише Україна»

Улітку цього року розпочне свою діяльність Міжнародний центр з кримінального переслідування за злочин агресії проти України. Вперше з 1945 року спільними зусиллями розслідуватимуть злочин агресії у випадку його реального вчинення. 

Із березня 2022 року працює Спільна слідча група за участю представників України та шести інших країн, а також Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду та Євроюсту Європейське агентство, яке співпрацює із судовими та поліцейськими органами країн-членів ЄС . В рамках цієї групи створений окремий підрозділ, що координуватиме розслідування злочину агресії. Євроюст при цьому надаватиме для членів групи приміщення в Гаазі, а докази зберігатимуться у його захищених базах.

«Міжнародний кримінальний трибунал — це відповідь міжнародного правосуддя на війну». Монолог судді ЄСПЛ від України про необхідність спецтрибуналу та перспективи скарг проти Росії

Так, злочин агресії РФ проти України є очевидним. Але має бути проведене розслідування і встановлені потенційні обвинувачені з числа політичного та військового керівництва РФ. Для України важливо, щоб в цьому розслідуванні брала участь не лише Україна, це питання legitimacy легітимності , credibility авторитетності тощо.

Міжнародний центр діятиме незалежно від процесу підготовки до створення трибуналу. Та, очевидно, якщо міжнародне співтовариство, зокрема Європейський союз та Єврокомісія створюють цей центр, то це перший крок. Другий — спецтрибунал, що розглядатиме результати розслідування. 

 

«Ключове — погодити з міжнародними партнерами модель роботи спецтрибуналу»

Існує три варіанти створення трибуналу. Перший — за угодою України з Організацією Об’єднаних Націй, яку генсек ООН підпише на виконання попередньо прийнятої резолюції Генасамблеї; багатосторонній договір про створення трибуналу між Україною і зацікавленими державами і так званий «гібридний« або інтернаціоналізований трибунал.

Для України безумовно пріоритетом є та модель, яка робить трибунал максимально міжнародним.

«Світ втрачає страх перед Росією». Як на міжнародній юридичній конференції у Львові наближали трибунал над Володимиром Путіним

Відповідні питання моделі майбутнього спецтрибуналу обговорюються зараз з міжнародними партнерами, зокрема в рамках Коаліції Core Group з питання створення спецтрибуналу. Є питання, які потребують вирішення. От, наприклад, щодо резолюції Генасамблеї: чи потрібно одразу її приймати, чи ухвалювати спочатку резолюцію щодо політичної підтримки таких зусиль, а вже потім резолюцію, яка дозволить генсеку ООН підписати угоду з Україною. Кожне з цих питань — дуже серйозне. Над пошуком відповідей якраз і працюємо.

Це складна юридична, політична робота, яку треба робити щодня — без пауз — на шляху до фінального результату. Ми постійно працюємо над тим, щоб кількість держав, які підтримують спецтрибунал, постійно збільшувалась. Як я вже зазначав, сьогодні працює неформальне об’єднання Core Group Коаліція щодо створення спеціального трибуналу, в яке наразі входять представники 34 держав та кілька міжнародних організацій. І ми дуже цінуємо внесок кожного нашого партнера, який виступає з підтримкою цих зусиль.

Ключове питання полягає в погодженні з нашими міжнародними партнерами моделі роботи спецтрибуналу. Після цього можна шукати відповіді й на інші питання.

 

«Довести причинно-наслідковий зв’язок між наказом Путіна з Кремля та воєнним злочином у Бучі дуже важко»

Злочин агресії — це «елітарний« злочин. Це злочин тих осіб, які або за посадою, або за функціональним становищем можуть віддавати наказ про початок агресивної війни. Ймовірно, може йтися про близько 20 осіб. Хто конкретно, — вирішуватиме спецтрибунал, сподіваємося. Для інших воєнних злочинців є Міжнародний кримінальний суд, що розглядає решту міжнародних злочинів. 

Злочин агресії є простим у доведенні, тому трибунал може рухатися швидше ніж існуючі судові установи. Усі докази — на поверхні. Думаю, за декілька місяців офіс прокурора спецтрибуналу може підготувати обвинувальні акти і бути готовим до видачі ордерів на арешт. Треба розуміти, що коли ми говоримо про злочини політичного та військового топ-керівництва, то довести причинно-наслідковий зв’язок між наказом Путіна з Кремля і воєнним злочином у Бучі — дуже важко. Саме тому потрібен окремий трибунал, де на лаві підсудних буде верхівка РФ. 

Працівники комунальної служби забирають тіла з місця злочину у Бучі, 5 квітня 2022 року. Фото: Тетяна Козак, Ґрати

Міжнародна спільнота не може закривати очі на злочин агресії, оскільки це підриватиме основи сучасного міжнародного правопорядку. Якщо злочин агресії не переслідується у цій конкретній ситуації, він залишиться у рефератах та дисертаціях як щось історичне, яке колись існувало, але на практиці ніколи не буде розглянуте. 

Спецтрибунал повинен доповнити систему міжнародної відповідальності. Важливо доповнити comprehensive accountability system комплексну систему відповідальності , і вона не повинна містити жодних прогалин. Тобто ніхто не зможе сховатися від того, що система відповідальності є недосконалою, неповною чи в ній відсутні певні органи. Так, можна розширити юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, але це займе багато часу, і для ситуації агресії росії проти України такий варіант не підходить. Ми не маємо цього часу, агресія РФ досі триває, і за неї повинно понести відповідальність керівництво Росії.

Зрозуміло, що ми реалістично оцінюємо ситуацію і розглядаємо можливість запровадити процедуру заочного судочинства — in absentia. Це питання потребує консультацій з міжнародними партнерами.

У міжнародних трибуналах засудження in absentia не застосовується, але є винятки — наприклад, спецтрибунал по Лівану працює in absentia. Але навіть схвалення спецтрибуналом ордерів на арешт вищого політичного і військового керівництва РФ судом буде мати дуже серйозний політичний і правовий ефект.