Квартирне питання. НАБУ та САП підозрюють віцепрем’єра Олексія Чернишова в отриманні хабаря від забудовника, але він це заперечує

27 червня Вищий антикорупційний суд призначив 120 мільйонів гривень застави віцепрем’єр-міністру Олексію Чернишову. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) підозрює його у перевищенні службових повноважень та отриманні хабаря. Правоохоронці вважають, що у 2022 році Чернишов разом з підлеглими незаконно передав земельну ділянку у Києві забудовнику Сергію Копистирі. Натомість урядовець через підставних осіб отримав від Копистири вісім квартир у новобудові за символічну ціну у 900 тисяч гривень. Детективи НАБУ наполягають, що їх реальна вартість — понад 15 мільйонів гривень. Тепер Чернишову, який не визнає провину, загрожує від восьми до 12 років увʼязнення. Тим не менш він продовжує працювати в уряді: суд поки що не відсторонив його з посади. Деталі справи топчиновника — у матеріалі «Ґрат». 

Прага-Відень-Стразбург

10 червня цього року Олексій Чернишов, який суміщає в уряді посади віцепрем’єра та міністра національної єдності поїхав у відрядження до Чехії. Поки чиновник виступав на бізнес-форумах у Празі, детективи НАБУ повідомили про викриття масштабної корупційної оборудки на будівництві у Києві за участю топчиновників Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіон). З пʼяти фігурантів розслідування, яких затримали правоохоронці, троє були колишніми підлеглими Чернишова, який очолював це міністерство у 2020-2022 роках. 

Василь Володін був державним секретарем, Максим Горбатюк — позаштатним радником міністра, й нарешті, Алла Сошон очолювала державне підприємство «Укркомунобслуговування», яке підпорядковувалось Мінрегіону. 

Коли наприкінці 2022-го Чернишов очолив НАК «Нафтогаз», Володін увійшов до правління компанії, а Горбатюк отримав посаду директора з комерційних питань АТ «Укргазвидобування» — компанії зі структури «Нафтогазу». У грудні минулого року Чернишов отримав нові посади в уряді, однак цього разу Володіна та Горбатюка з собою не взяв. 

Віцепремʼєр не спішив повертатись до України. З Чехії він відправився до Відня, де зустрівся з кількома чиновниками, що займаються питаннями біженців. Журналісти «Української правди» з’ясували, що поїздка урядовця до Австрії була позаплановою. Вони ж повідомили, що справу про корупцію у Мінрегіоні детективи НАБУ відкрили ще рік тому і навіть отримали дозвіл суду провести в Чернишова обшук. Той натомість таємно приїжджав до НАБУ на зустріч із директором бюро Семеном Кривоносом, і як вважають журналісти УП, через його вплив  детективи так і не змогли обшукати житло віцепрем’єра.

Чернишов не повернувся до Києва навіть на форум щодо відновлення України — Human capital dimension at the URC 2025. Focusing on Return and Recovery — який сам організовував. Урядовець виступив перед учасниками по відеозвʼязку. Далі Чернишов завітав до Страсбурга, де потиснув руку президентці Європарламенту Роберті Мецолі.

Віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишовов під час відрядження в Чехії, 12 червня 2025 року. Фото з фейсбук сторінки Чернишова

Журналісти зʼясували, що віцепрем’єр теж фігурує у розслідуванні НАБУ стосовно корупції у Мінрегіоні. У підозрах Володіну, Сошон та Горбатюку слідчі назвали його одним з організаторів корупційної схеми. ВАКС арештував всіх трьох з правом внесення застави. Для Володіна та Сошон — у 20 мільйонів гривень, для Горбатюка — 25 мільйонів гривень. 

Крім них в рамках справи про корупцію у Мінрегіоні під варту відправили власника групи компаній KSM Group, київського забудовника Сергія Копистиру, з можливістю вийти під заставу у 100 мільйонів гривень. 

Це вже друга корупційна справа, в якій фігурує Копистира: у листопаді 2023 року ВАКС арештував його за підозрою у спробі підкупу міністра інфраструктури Олександра Кубракова. Тоді забудовнику теж призначили заставу у 100 мільйонів гривень, які він вніс та вийшов на свободу. Зараз ВАКС розглядає справу по суті. 

Затримка Чернишова за кордоном спричинила скандал — постало питання, чи він взагалі повернеться. Тож голова уряду Денис Шмигаль 20 червня повідомив, що Чернишов ще декілька днів буде у відрядженні. 

На наступний день відреагував вже й президент Володимир Зеленський. Він зазначив, що віцепремʼєр має два завдання від нього та уряду — відкривати хаби в різних країнах, та займатись питанням множинного громадянства. 

«Наскільки я розумію, що він ці дві речі робить»,  —  сказав президент і додав, що Чернишов після відрядження має повернутись до України. 

Ввечері того ж дня «Українська правда» із посиланням на джерела у правоохоронних органах повідомила, що родина віцепремʼєра залишила Україну.

22 червня Олексій Чернишов зрештою повернувся до Києва, пообіцявши «розібрати по фактах кампанію дискредитації». Наступного дня він повідомив, що прийшов до НАБУ і «відкритий до взаємодії». На зустрічі правоохоронці повідомили йому про підозру. 

Два накази

Подробиці схеми у Мінрегіоні та роль у ній Чернишова детально описав в суді прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Сергій Буйленко. Він розповів, що за версією слідства, не пізніше листопада 2021 року київський забудовник Сергій Копистира та директор однієї з його компаній «Сітігазсервіс» Олег Татаренко поклали око на комплекс будівель по вулиці Тираспольській 43 у Києві, неподалік ботанічного саду імені Гришка.  На цьому місці вони хотіли побудувати новий житловий комплекс. 

Ділянкою, якою раніше користувалось державне підприємство «Квіти України» (там розташовані теплиці), володіла держава. Вона була закріплена за Мінрегіоном, однак не оформлена належним чином. Через місяць, вважає слідство, Татаренко придумав, як отримати бажану землю під забудову. 

Він хотів укласти з державою інвестиційний договір, за яким отримав би цю ділянку в оренду. Натомість після завершення будівництва передав би державі певну кількість квартир у новобудові. Однак спочатку міністерство мало передати землю держпідприємству, яке йому підпорядковуються. Саме з цим підприємством і мала підписати договір компанія Копистири «Сітігазсервіс», якою керував Татаренко. 

Коли саме забудовник Копистира змовився з Чернишовим, який в той час очолював Мінрегіон, прокурор не уточнив. Однак зазначив, що у грудні 2021 року міністр, аби приховати свою участь, доручив спілкуватись з Копистирою і Татаренком своєму майбутньому помічникові Сергію Горбатюку. 

Власник групи компаній KSM Group, київськтй забудовник Сергій Копистира під час обушку детективами НАБУ. Фото: НАБУ

Закипіла робота. Татаренко підготував проєкти необхідних документів, у тому числі тих, які мали видати чиновники, тож останнім залишалось лише поставити підпис. Майбутній інвестиційний договір із забудовником мало підписати держпідприємство «Укркомунобслуговування». 

Після новорічних свят Татаренко надіслав його директорці Аллі Сошон проєкт довіреності від імені Мінрегіону на її ім’я. Документ уповноважував її представляти інтереси міністерства у питаннях щодо об’єктів рухомого і нерухомого майна, в тому числі земельних ділянок, які йому належать. 

Паралельно Татаренко просив Горбатюка повідомити Чернишова, що той має видати Сошон довіреність. Посилаючись на реєстр довіреностей, прокурор Буйленко зазначив, що 1 лютого міністр видав такий документ на ім’я директорки. 

Так само Татаренко підготував державну реєстрацію земельної ділянки:  надіслав зразки необхідної заяви Горбатюку, а за кілька днів державний секретар Мінрегіону Володін підписав цей документ. 

Після початку повномасштабного вторгнення чиновники і забудовник взяли паузу, однак влітку повернулись до проєкту. За версією слідства, поки Татаренко з Копастирою вирішували, що саме і як вони побудують на вулиці Тираспольській, Горбатюк планував, як саме передати зареєстровану землю та будівлі на ній на баланс державного підприємства. Спочатку треба було провести інвентаризацію будівель на земельній ділянці, прийняти це майно на баланс держпідприємства, отримати згоду на інвестиційну угоду з забудовником від Мінрегіону і зрештою укласти її. 

15 липня Чернишов своїм наказом №126 закріпив державне майно міністерства за ДП «Укркомунобслуговування» та визначив його балансоутримувачем цього майна. У тому числі ділянки з будівлями на Тираспольській. За тиждень Горбатюк надіслав копію цього наказу Татаренку, а той переслав Копистирі. 

Справа поступово рухалась. За три місяці, у жовтні 2022-го, Татаренко попросив оцінювача Дениса Приходька оцінити вартість будівель на Тираспольській за наперед визначеною вартістю: 3,5 тисячі доларів за 100 квадратних метрів. Приходько, хоч і не знав про подробиці схеми, погодився.  Він оцінив землю у 142 мільйони гривень, а будівлі на ній — у 115 мільйонів гривень.

Прокурор Буйленко в суді наполягав, що оцінка була суттєво занижена. Експерти Державного бюро судових експертиз, до яких звернулись детективи НАБУ, вважають, що насправді ділянка коштує 552 мільйони гривень, а будівлі — 644 мільйони. 

«Навіщо було занижувати вартість? — питав в суді прокурор і сам же пояснював, — В подальшому на основі інвестиційних договорів Мінрегіон в особі ДП “Укркомунобслуговування” мав отримати у зведеній новобудові площу, яка б була не меншою, ніж ринкова вартість оцього майнового комплексу і землі “Укркомунобслуговування”».

Правоохоронці підрахували, що від підписання інвестдоговорів з компанією Копистири держава недоотримала б квартир на суму у 1 мільярд 86 мільйонів гривень. 

За словами прокурора Буйленко, 21 жовтня 2022 року Чернишов та Горбатюк зустрілись з Копистирою у міністерстві, аби обговорити подальші дії. Прокурор послався на дані операторів зв’язку, які отримало слідство. При цьому Буйленко наголосив, що передача державної землі під забудову без проведення конкурсу заборонена законодавством, але це не зупинило учасників схеми. 

1 листопада Сошон звернулась до Мінрегіону, аби той дозволив укласти інвестиційні договори з компанією «Сітігазсервіс» Копистири. Перед цим вона узгодила документ з Татаренком та держсекретарем міністерства Володіним. У зверненні вона зазначила, що нібито до неї надходили й інші пропозиції щодо цієї землі, однак вони були не такими вигідними. Слідство звернуло увагу, що вона мала зазначити умови договорів із забудовником, однак вона цього не зробила. 

Віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишовов (посередені) з адвокатами під час засідання у Вищому антикорупційного суду, 27 червня 2025 року. Фото: Ґрати

У той час Олексій Чернишов вже готувався змінити роботу. Наступного дня він попросив Верховну Раду звільнити його з Мінрегіону і очікував призначення головою НАК «Нафтогаз України». Парламент звільнив Чернишова 3 листопада. Перед відставкою він встиг видати наказ про створення робочої групи для розгляду звернення Сошон. За тиждень група дозволила укласти інвестиційні договори, які підписали 9 грудня. Як встановило слідство, ДП «Укркомунобслуговування» мало отримати у майбутньому ЖК 120 квартир. 

Розпочати будівництво Копистира не зміг. За клопотанням детективів НАБУ у грудні 2023 року Апеляційна палата ВАКС арештувала землю на Тираспольській та будинки на ній. 

Вісім квартир

Правоохоронці кваліфікували участь Чернишова у схемі з ділянкою на Тираспольській як закінчений замах на зловживання службовим становищем частина 2 статті 15, частина 2 статті 28, частина 2 статті 364, частина 4 статті 368 Кримінального кодексу України . 

За свою участь у схемі з інвестдоговорами, стверджував прокурор Буйленко, Олексій Чернишов отримав від Копистири знижку на придбання восьми квартир в іншій його новобудові: ЖК «Кришталеві джерела», за кілька кварталів від ділянки на Тираспольській. Слідство вважає, що про таку винагороду для міністра Копистира домовився з ним не пізніше 26 квітня 2022 року. 

Квартири загальною вартістю понад 15 мільйонів гривень записали на підставних осіб, які заплатили за них всього 900 тисяч гривень. Таким чином, порахувало слідство, міністр отримав від забудовника хабар у 14,5 мільйонів гривень. 

Прокурор в суді назвав імена фіктивних покупців: Ганна Дробота, Юлія Марчук та Святослав Малашко. Всі вони так чи інакше пов’язані з Чернишовим.

Оформленням квартир на цих осіб займалась помічниця Чернишова Марина Медведєва. Під час обшуку детективи НАБУ вилучили у неї список квартир, а в її телефоні знайшли документи Дроботи, Марчук та Маашко, які вона надсилала Копистирі. 

Одну з восьми квартир Медведєва за дорученням Чернишова продала дочці наукової консультантки його дружини. Наскільки це збагатило міністра прокурор не уточнив.

Квартири — не єдиний хабар, який Копистира, як стверджує слідство, дав Чернишову. Під час обшуку у міністра вилучили раритетну книгу — перший том чотиритомної збірки творів Григорія Сковороди. За словами прокурора, точно таку книгу забудовник придбав за тисячу доларів. 

Обвинувачення просило суд призначити Чернишову 120 мільйонів гривень застави, а також зобов’язати його не виїжджати з України без погодження з правоохоронцями, носити електронний браслет та не спілкуватись із свідками та фігурантами справи. Окремо від цього прокуратура попросила суд відсторонити урядовця від посад у Кабміні. 

Прокурор Буйленко у суді пояснив, що розмір застави розраховували виходячи із розміру статків Чернишова, а не розміру збитків, які він міг заподіяти державі.

«Розмір застави не має бути комфортним для заставодавця. Така застава не є непомірною і здатна забезпечити його належну процесуальну поведінку», — наголосив у суді прокурор. 

«Інформаційна булька»

Захисники Чернишова в суді наполягали: він не скоїв нічого протизаконного. Підозру вони вважають необґрунтованою, тож просили суд відмовити у задоволенні клопотання прокуратури. 

Адвокат Олександр Тананакін наголосив, що всі накази та розпорядження Чернишова з часів, коли він очолював Мінрегіон, — чинні, і їх ніхто не ставив під сумнів.

«Матеріали справи не містять будь-якої протиправності діянь Чернишова на посаді міністра розвитку регіонів. Не підтверджено, що він знайомий з Копистирою і Татаренком чи вступав з ними у взаємодію», — наполягав адвокат.

Його колега Олександр Готін зазначив, що прокурор навмисне оминув історію будівель та ділянки та Тираспольській. Натомість вона пояснює логіку дій міністра. 

За його словами, ще у 2008 році регіональне відділення Фонду державного майна передало цю земельну ділянку в оренду на 10 років держпідприємству  «Квіти України». За цей час договір переоформили вже на однойменне товариство з обмеженою відповідальністю. Коли строк оренди сплив, воно звернулось до Мінрегіону з проханням продовжити угоду ще на десять років, однак міністерство відмовило, так само вчинив і Фонд держмайна. 

Орендарі відмовились повернути землю і пішли до суду. Аж у січні 2022 року Господарський суд задовольнив позов «Квітів України» і зобов’язав Мінрегіон подовжити оренду. В свою чергу міністерство оскаржило це рішення і добилось його скасування 28 червня того ж року. Після чого Чернишов і наказав взяти будівлю на баланс Мінрегіону. 

Адвокат Олександр Готін. Фото: Аdvokatpost

Адвокат Тананакін зазначив, що Чернишов передав землю і будівлі на Тираспольській на баланс ДП «Укркомунобслуговування», тому що це єдине підприємство у підпорядкуванні міністерства, статутною діяльністю якого є утримання майна та нерухомості, зокрема й адміністративних будівель самого Мінрегіону. Тоді як інші підприємства — це переважно науково-дослідні інститути. Тож рішення передати майно саме цьому держпідприємству є юридично очевидним. 

Адвокати наголосили, що в матеріалах справи відсутні докази будь-якої обізнаності, зацікавленості та контактів Чернишова з іншими підозрюваними та зацікавленими особами. Не мав він жодного стосунку і до проведення оцінки землі та будівель, а до того часу, як оцінювач представив висновок, він вже звільнився з Мінрегіону. 

Нічого незаконного немає і в тому, наполягав захист, що перед звільненням Чернишов створив робочу групу для розгляду звернення Сошон щодо укладання інвестдоговорів, адже така процедура погодження передбачена законом, до того ж міністр розпорядився, аби група вирішила погодити договори чи відмовити у цьому.

Тананакін в суді особливо наголошував, що за умовами договорів держава не мала витратити жодної гривні, щоб збудувати житло на Тираспольській, і у підсумку їй не було завдано жодних збитків, адже проєкт так і не реалізували. 

Адвокат окремо зупинився на сумі в понад один мільярд гривень, на які держава, за версією слідства, мала недоотримати нерухомого майна, якби будинок все ж побудували.

«Рахувати треба за принципом: будуємо — потім рахуємо. Але за цим договором нічого не відбулось. Мова йде про якісь уявні збитки», — наполягав адвокат Тананакін. 

Він також стверджував, що передача землі під забудову без конкурсу в рамках інвестиційного договору є законною і регулюється законом «Про інвестиційну діяльність». Натомість Верховний суд у своїй практиці вже визнавав, що торги в такому випадку не проводяться. Тож всі дії Чернишова були в рамках чинного законодавства, а кримінальна справа — це фактично інформаційна булька.

Адвокати наполягали, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що Чернишов знав про листування його підлеглих з Татаренком. Що стосується зустрічі Чернишова з Копистирою у міністерстві, то з того, що забудовник перебував в одній будівлі з міністром не означає, що вони обговорювали якийсь злочинний план. 

Тананакін наполягав, що у справі відсутні докази, що Чернишов знав «номіналів», які купили вісім квартир у Копистири. 

«Олексій Михайлович немає жодного відношення до тих квартир, він не знає, де вони є», — стверджував захисник. 

Він також додав, що у справі відсутні протоколи допитів «номіналів», як і допиту Марини Медведєвої. Не допитували детективи й самого Чернишова. 

Нарешті, щодо книги Сковороди адвокат Олександр Турін сказав, що якщо слідство вважає її хабарем, то мало вказати, за що саме Копистира подарував її Чернишову. Адже згідно з законом «Про запобігання корупції» подарунки чиновникам не заборонені, однак вони мають бути не пов’язаними з виконанням їх службових повноважень.

«Стандартне» відрядження

Сам Олексій Чернишов в суді теж наполягав, що ні в чому не винний, а підозра немає жодних об’єктивних підстав. Він повторив тезу адвокатів про те, що добився повернення ділянки на Тираспольській у державну власність, і відповідно до закону, передав її на баланс ДП «Укркомунобслуговування». Саме це підприємство запропонувало підписати інвестиційну угоду з забудовником, тож він створив робочу групу, яка мала вирішити це питання. В самій угоді не було нічого поганого, адже вона дозволила б забезпечити квартирами 400 вимушено переміщених осіб, проблемами яких займається Мінрегіон.  

Так само він наполягав, що немає стосунку до згаданих восьми квартир у ЖК «Кришталеві джерела». 

«Жодних знижок я не отримував, не отримую і не планую отримати. Ці квартири мене не цікавлять, я не маю в цьому особистих потреб і ніколи мав. Я навіть не знаю де знаходяться ці об’єкти і ніколи там не був», — наполягав в суді Чернишов. 

Він також зазначив, що хоч і є поціновувачем книжок, взагалі не знає, звідки в нього взявся том творів Сковороди.

Та найбільше віцепрем’єр переймався поясненням, чому так довго не повертався в Україну з Європи. Він стверджував, що як міністр національної єдності регулярно їздить за кордон, де зустрічається з українськими біженцями та місцевими чиновниками, які опікуються ними. 

«Я регулярно їжджу за кордон — для мене відрядження є стандартним шляхом. Кожний другий тиждень я знаходжусь за кордоном», — переконував суд Чернишов. 

Він стверджував, що нічого не знав ані про кримінальне провадження, ані про можливу підозру: повернувся до України як тільки зміг і сам прийшов до правоохоронців. 

«Як я можу вгадати, що саме під час відрядження мене запросять до НАБУ», —  сказав урядовець.

Рішення

Суддю  Віталія Крикливого аргументи Чернишова та його захисників не переконали. Він призначив урядовцю 120 мільйонів гривень застави та наклав обов’язки, про які просив прокурор. 

З посад в уряді Чернишова поки що не відсторонили. За словами прокурора Буйленка, відповідне клопотання ВАКС має розглянути окремо й зробить це найближчим часом. 

«Суд прийняв таке рішення, я очевидно маю його виконати. Буду розглядати можливості. Очевидно, для мене це величезний виклик. Вважаю, що розмір застави занадто великий. Будемо вирішувати й шукати можливості», — сказав Чернишов журналістам після судового засідання.

Якщо він не внесе заставу протягом п’яти днів, прокурор може просити суд арештувати урядовця. Такий самий строк він має для того, щоб оскаржити рішення ВАКС. Після засідання Чернишов сказав, що ще не знає чи зробить це.