З початку вересня бізнесмену, співвласнику фінансово-промислової групи «Приват» Ігорю Коломойському, вручили три підозри. Служба безпеки України разом із Бюро економічної безпеки розслідують дві справи: шахрайство та відмивання грошей на суму 574 мільйони гривень протягом 2013-2020 років та шляхом фальсифікації платіжних документів та відмивання 5,8 мільярда гривень у період з 2013 по 2014 роки. Ще одну справу веде Національне антикорупційне бюро — вона стосується незкаонного заволодіння коштами «ПриватБанку» на суму понад 9,2 мільярда гривень.
2 вересня Шевченківський районний суд Києва арештував бізнесмена Ігоря Коломойського на 60 діб, які він має провести в ізоляторі тимчасового тримання Служби безпеки України, із можливістю внести заставу у майже 510 мільйонів гривень.
Засідання з обрання Коломойському запобіжного заходу відбулось за закритими дверима — про це клопотав захист, і суд погодився. Проте текст підозри зʼявився у деяких ЗМІ та телеграм-каналів без посилання на джерело його походження вже наступного дня після затримання бізнесмена. Згодом адвокат Ігоря Коломойського Олег Пушкар підтвердив «Ґратам» справжність підозри. А 11 вересня суд опублікував своє рішення у реєстрі, й в ньому також викладені обставини розслідування.
Примітно, що згідно із текстом підозри, провадження у цій справі було відкрите 11 серпня 2023 та внесене до Єдиного реєстру державних розслідувань того ж дня. Тобто з моменту відкриття провадження до оголошення підозри пройшло менше ніж місяць. І за цей час слідство не викликало Коломойського на допит — так стверджує його захист.
Бізнесмен досі знаходиться у СІЗО — він наразі відмовився вносити заставу та чекає на апеляцію на рішення про його арешт.
«Ґрати» проаналізували підозру та рішення щодо запобіжного заходу у першій справі СБУ та БЕБ та розповідають, за що одного із найбагатших та впливовіших українських бізнесменів взяли під варту на 2 місяці. Наразі це єдина справа, деталі якої ми достеменно знаємо.

СБУ затримує Ігоря Коломойського після засідання у Шевченківському райсуді Києва, 2 вересня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
У 2013 році ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», якою на той момент володів Фонд державного майна України (25+1% акцій) та чотири компанії-нерезиденти, зареєстровані на Британських Віргінських островах, уклав чотири кредитних угоди із підконтрольним бізнес-групі Ігоря Коломойського «ПриватБанком» на загальну суму ліміту у 512 мільйонів гривень. Згодом за додатковими угодами зо двома з них ліміт зріс до 648 мільйонів гривень.
Сам Ігор Коломойський на той момент, ймовірно, був власником частини пакета акцій «Нафтохіміка Прикарпаття». Формально це не доведено, адже Британські Віргінські острови, на відміну від Кіпру, не розкривають структуру власності компаній. Однак довгий час ЗМІ з посиланням на свої джерела повʼязували ПАТ із так званою бізнес-групою «Приват» Ігоря Коломойського та його основного бізнес-партнера Геннадія Боголюбова. У 2015 році опосередковано належність «Нафтохіміка» до групи підтвердив журналістам «Слідства.Інфо» Олександр Лазорко, ексдиректор державної «Укртранснафти» та колишній керівник підприємств з тої же групи «Приват» — Дрогобицьким та Надвірнянським НПЗ. Власне, у 2015 році, коли Лазорка змістили з державної посади, Коломойський, який тоді очолював Дніпропетровську обласну адміністрацію, особисто приїздив до офісу «Укртранснафти». Там він вступив у конфлікт із журналістом «Радіо Свобода» Сергієм Андрушком.
Таким чином кредит «Нафтохіміку Прикарпаття» від «ПриватБанка» є по факту позикою повʼязаній із банком особі, адже і у банку, і у підприємства, яке кредитували, є спільний бенефіціар. Такі кредити входять у зону особливої уваги регулятора банківського ринку — Національного банку України, а також мають особливий порядок зберігання документів, передбачений «Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків». Адже НБУ вбачав у цьому можливість виведення коштів із банку.
У підозрі перелічені усі чотири кредитних угоди між «Нафтохіміком Прикарпаття» та «ПриватБанком». Поручителем в них, тобто відповідальною за погашення кредиту особою, зазначений Ігор Коломойський. Ним він став завдяки низці договорів із «ПриватБанком», укладених з лютого по квітень 2013 року.
На кінець 2013 року «Нафтохімік Прикарпаття» уже був винен гроші «ПриватБанку». Але повернути банку гроші наприкінці року змогла не компанія-боржник, а фактично поручитель по кредиту — Ігор Коломойський. Для цього він вирішив внести готівку на свій рахунок у «ПриватБанку», перерахувати її «Нафтохіміку Прикарпаття», а підприємство вже мало покрити свій борг за рахунок цих грошей.
Саме операція із внесення готівки й стала, на думку слідства, ключовою частиною шахрайської схеми, яка в результаті дозволила Коломойському заволодіти коштами.

Відділення «ПриватБанку» у Києві. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
За даними слідства, не пізніше 30 грудня 2013 року (більш точний час, згідно з текстом підозри, слідчим встановити не вдалося) бізнесмен імітував внесення 949 мільйонів гривень готівкою до каси «ПриватБанку».
На думку слідства, Коломойський знайшов собі співучасників. Їхні особи слідству встановити не вдалося. Але начебто бізнесмен розповів їм про свій план, і вони погодилися йому допомогти. Водночас джерело походження даного твердження слідство не позначає.
Саме ці невстановлені особи залучили до касової операції головного казначея Столичної філії «ПриватБанку» Андрія Зорбу та заступницю керівника департаменту по касових операціях Вікторію Ладну. За даними слідства, вони не знали про наміри Коломойського.
За версією слідства, для того, щоб здійснити операцію із готівковими коштами, невстановлена особа, яка мала службовий вплив на Зорбу та Ладну, діючи від імені Коломойського, разом із ними оформила усі необхідні документи, які б підтверджували внесення готівки на банківський рахунок. Це заява на переказ готівки та прибутковий касовий ордер. Також невідомий спільник Коломойського оформив документи про те, хто саме вносив готівку до каси.
Тобто, за даними слідства, Коломойський не вніс 949 мільйонів готівкою в касу, а просто домовився про підробку фіктивних підстав-документів, і за допомогою вказаних людей конвертував неіснуючу готівку у безготівкові кошти на рахунок через компʼютерно-облікові системи банку.
Тобто фізично гроші до банку не надійшли, але на рахунку бізнесмена у «ПриватБанку» вони зʼявилися. Сталося це о 17:53 30 грудня 2013 року. Водночас слідчі не можуть назвати, хто саме оформляв готівкові кошти у касі банку.
Після цього ці віртуальні кошти, які Коломойський начебто вніс у касу на свій рахунок, були переказані на рахунок «Нафтохіміка Прикарпаття», який і погасив свій борг по кредитах перед «ПриватБанком».

Ігор Коломойський у Шевченківському райсуді Києва, 2 вересня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Оскільки гроші банку були фактично сплачені поручителем, а не самим підприємством, «Нафтохімік Прикарпаття» заборгував гроші вже не банку, а безпосередньо Коломойському. Бізнесмен же, за даними слідства, протягом 2014-2020 року декілька разів офіційно вимагав у фактично своєї ж компанії повернути йому борг. Врешті з травня по жовтень 2020 року «Нафтохімік Прикарпаття» таки перерахував 572,24 мільйона гривень на особисті рахунки бізнесмена в «Айбокс Банку», який наразі ліквідований.
Подібні взаєморозрахунки, коли поручитель сплачує гроші за боржника, а потім вимагає у нього повернення коштів — розповсюджена у банківській системі операція. Ба більше, під час так званого «банкопаду» 2015-2017 років, коли з українського ринку зникли понад десяток діючих банків, чимало вкладників, які хотіли врятувати свій депозит, який не підпадав під гарантовану державою суму повернення, шукали саме таких боржників, і взаємно перезараховували кошти з депозиту в рахунок кредиту.
Втім, основним закидом до Коломойського є саме те, що імітація внесення грошей на рахунок дозволила йому отримати додаткові кошти для покриття власних потреб.
Слідчі вказують на те, що у 2020-2021 гроші, отримані від «Нафтохіміка Прикарпаття» Коломойський обміняв на євро та перерахував на іноземні рахунки понад 25,5 мільйонів євро.
Цими грошима бізнесмен оплатив послуги декількох юрфірм, зокрема, Marks & Sokolov, яка представляла його інтереси у США у суді проти іншого українського бізнесмена, Віктора Пінчука, щодо фінансової шкоди спільному активу підприємців — Нікопольському феросплавному заводу. Іншим отримувачем коштів стала юрфірма Hughes Hubbard & Reed, яка захищала Коломойського у судових справах, які стосувалися конфіскації Російською Федерацією активів бізнесмена в окупованому Криму.
Ще двома отримувачами стали Fieldfisher, яка представляє інтереси ексакціонерів «ПриватБанку» Коломойського та Боголюбова у Високому суді Лондона, де банк намагався відсудити у бізнесменів 1,9 мільярда доларів завданої йому до націоналізації шкоди, а також у суперечці з державним «Нафтогаз України» щодо виконання акціонерної угоди напівдержавної компанії «Укрнафта», якою спільно володіли група «Приват» та держава, а також Nomea Law Firm.
Водночас у розмові з «Ґратами» адвокат Ігоря Коломойського Олег Пушкар стверджує, що кошти, про які йдеться у підозрі, таки були внесені до каси банку, адже самі по собі зʼявитися на рахунку вони не могли.

Адвокат Ігоря Коломойського Олег Пушкар, 6 вересня 2023 Фото: Стас Юрченко, Ґрати
«Якщо банк приймав ці виплати по кредиту безготівковим розрахунком, то він знав, що вони реальні. Кошти були внесені на рахунок через готівку, яка була продана іншому банку за безготівкові гроші. Такі угоди перебувають під особливою увагою Національного банку, і банки, які їх здійснюють, одразу інформують про це НБУ. У разі, якби хтось із банків не підтвердив отримання готівки або отримання безготівки, тоді це викликає розрив і передбачає перевірку», — зазначив він у коментарі журналістам.
За версією захисту, дійсно «Нафтохімік Прикарпаття» не міг виплатити гроші по кредитних договорах, оскільки в той момент перебував у складному фінансовому становищі. Тому Ігор Коломойський, як поручитель та власник міноритарної частки у підприємстві погасив цей борг перед «ПриватБанком», — пояснює причину такої операції Пушкар.
Крім того, захист наголошує, що причиною внесення грошей Коломойським було бажання забезпечити ліквідність підконтрольного йому банку у передкризовій ситуації, яку, за словами захисту, Коломойський вбачав в кінці 2013 року.
«У банку є свої зобовʼязання. Банк повинен сплачувати податки, обслуговувати клієнтів. Навіщо йому псувати собі репутацію? Тому у звʼязку з цими чинниками, щоб не формувати резерви і не навантажувати банк, було ухвалене таке рішення, яке влаштувало всі сторони угоди», — розповідає Пушкар.
Адже якщо боржник не повертає вчасно кредит, банк повинен сформувати резерв — акумулювати кошти, які дозволили б банку здійснювати свої зобовʼязання перед вкладниками. Ці гроші переважно «забирають» із капіталу банку. А це означає, що банк втрачає свою капіталізацію й ринкову позицію, адже у ньому зменшується обсяг грошей у обігу.
За словами захисту, зі скаргами щодо заволодіння його грошима «Нафтохімік Прикарпаття» до правоохоронців не звертався.
У «Нафтохіміку Прикарпаття» на запит журналістів щодо причин погашення боргів особисто Коломойським не відповіли.
Водночас згідно з даними системи оприлюднення даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), у 2013 році компанія отримала чистий збиток у розмірі майже у 6,3 мільйона гривень із високим борговим навантаженням — як заборгованістю перед кредитодавцями, так і перед податковими органами. Нафтопереробні потужності підприємства були зупинені роком раніше, тому заробляти підприємство не могло. Після 2018 року підприємство почало торгувати нафтою та отримувати прибутки, тоді й змогло повернути гроші Коломойському.
В матеріалах підозри, оприлюдненої низкою ЗМІ з посиланням на джерела, а також радником Офісу Президента Сергієм Лещенком 3 вересня, Ігор Коломойський зазначений, як громадянин Кіпру та Ізраїлю, позбавлений громадянства України. Водночас у рішенні суду щодо обрання запобіжного заходу вказано, що бізнесмен є громадянином України.

Адвокат Ігоря Коломойського Олександр Лисак, 6 вересня 2023 Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Адвокати не змогли пояснити цю нестиковку. Після засідання 2 вересня адвокат Ігоря Коломойського Олександр Лисак повідомив, що наразі інформацію щодо позбавлення громадянства України коментувати не будуть, адже всіх необхідних офіційних документів немає на руках.
На уточнення редакції щодо того, з чим повʼязана така позиція, захист Коломойського не відповів. «Ґрати» звернулись по коментар до БЕБ, СБУ та Офісу генпрокурору, але там також не стали коментувати питання громадянства.