«Чекаємо на закінчення театру абсурду». Що відбувається з політв’язнями братами Ахтемовими, засудженими російським судом разом із Наріманом Джелялом

21 листопада 2024 року Верховний суд Російської Федерації розглянув касаційні скарги і залишив чинним вирок заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу У 2016 році Верховний суд Криму визнав Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією та заборонив його діяльність у Росії Наріману Джелялу, журналісту кримськотатарської культурної ініціативи «Нефес» Асану Ахтемову та його троюрідному братові, власникові СТО, Азізу Ахтемову. У вересні 2022 року Верховний суд Криму визнав їх винними за сфабрикованою справою про диверсію на газопроводі в селі Перевальному Сімферопольського району Криму та засудив їх до тривалих термінів позбавлення волі і штрафів. Через рік Третій апеляційний суд загальної юрисдикції міста Сочі залишив чинним вирок, але посилив умови утримання. У січні 2023 року правозахисний проєкт «Підтримка політв'язнів. «Меморіал» Правозахисний центр «Меморіал» внесли до списку іноагентів у 2014 році. У грудні 2021 року Мосміськсуд ліквідував «Меморіал» за ініціативою прокуратури Москви, яка подала позов про ліквідацію організації визнав Ахтемових і Джеляла політв’язнями.

Наріман Джелял у розгляді касаційних скарг участі не брав: його звільнили в рамках обміну полоненими між Україною і Росією цього літа. Але Асан і Азіз Ахтемови досі перебувають в ув’язненні. 

Під час засідання у Верховному суді РФ вперше за рік брати змогли побачитися з рідними і розповісти про себе. 

«Ґрати» розповідають про судове засідання і про те, де і в яких умовах утримують Ахтемових. 

«Понад місяць катали»

У жовтні 2023 року, через місяць після оголошення вироку, троюрідних братів Ахтемових і Нарімана Джеляла вивезли з кримського слідчого ізолятора. ФСВП Росії розподілила всіх трьох у різні в’язниці. За даними представництва Президента України в Криму, вони серед 160 політв’язнів, яких вивезли з півострова в порушення міжнародного гуманітарного права. Півтора місяця їхні рідні не знали, де вони. У листопаді стало відомо, що Азіза Ахтемова етапували до Єнісейська Красноярського краю , а Нарімана Джеляла — до Мінусинська Красноярського краю . Асан Ахтемов опинився у Владимирі Владимирська область . Там ув’язнені провели близько року. 

«21 грудня [2024 року] в Асана закінчується термін утримання у в’язниці, і його знову будуть вивозити з Владимирського централу в іншу колонію. На жаль, ні ми, ні сам Асан не знає, де утримуватиметься. Попереду важкий етап», — розповіла «Ґратам» дружина політв’язня Репіка Ахтемова. 

Асан повідомив дружині про погіршення здоров’я: через нестачу світла в камері у нього впав зір, почали боліти коліна, розкришилися зуби.

«Його турбують суглоби. Брак вітамінів і повноцінного харчування більш ніж за три роки в ув’язненні даються взнаки», — додала дружина Асана Ахтемова.

У листопаді його брата Азіза перевезли з Єнісейська до колонії в Рубцовськ. Вона розташована на Уралі — за 4,5 тисячі кілометрів від Криму. Два тижні його утримували в карантинній камері, а потім перевели в загальний барак на 100 осіб. 

Азіз Ахтемов Фото: Кримська солідарність

«Дорога сильно вимотала. Враховуючи, що в дорозі не було можливості купувати продукти харчування, весь цей час я їхав порожнім. Починаючи з третього вересня і до п’ятого листопада я перебував у дорозі. Понад місяць мене без причини катали Красноярським краєм. Наразі є можливість підтримувати зв’язок з рідними людьми, чого я був позбавлений усі ці два місяці», — написав Азіз Ахтемов своїй сім’ї після прибуття в колонію. 

Його дружина, Аділе Ахтемова, розповіла «Ґратам», що чоловік попросив її написати заяву про переведення в іншу колонію ближче до Криму. 

«Сказав, що сама колонія дуже стара. Усі 100 осіб із барака, якщо їм щось потрібно, стоять у живій черзі в тюремний магазин. Поки до останнього черга дійде, вже в магазині нічого не залишається. Йому дуже складно щось встигнути собі з продуктів купити. Кримських татар серед них немає. І коли він це говорив, по голосу відчувалося, що засмучений», — розповіла Аділе Ахтемова.

Нарімана Джеляла вивезли з Мінусинська влітку 2024 року. Але не для чергового етапу в іншу колонію — 28 червня внаслідок обміну Україні вдалося звільнити його з російського ув’язнення. 

Обмін без Ахтемових

Кримчан не було в списках на обмін п’ять років. Лише у вересні 2019 року серед переданих Україні разом із 24 українськими моряками виявилося четверо жителів Криму. Тоді на свободу вийшли Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Едем Бекіров і Володимир Балух. Наріман Джелял виявився єдиним з півострова, який потрапив до списку на обмін у 2024 році. 

«Коли я дізнався про те, що мене збираються відправити на обмін, я, звісно, десь у глибині душі мав надію, що мої друзі — Асан і Азіз Ахтемови — розділять цей шлях на свободу разом зі мною», — розповів «Ґратам» Наріман Джелял вже після свого звільнення. 

«Я докладатиму максимум зусиль, щоб і всі інші опинилися на волі». Монолог Нарімана Джеляла про сфабриковану Росією справу, ув’язнення та обмін

З Красноярського краю його везли одного — із забинтованими очима. Дві доби перед обміном він перебував в одиночній камері красноярського СІЗО. З ним ніхто не розмовляв. У день обміну, 28 червня, Джеляла посадили в автобус, де він почув голоси інших людей. 

«Я зміг переконатися, що ні Асана, ні Азіза серед них немає. І це було для мене дуже серйозним психологічним випробуванням. Ми — дуже близькі друзі. Ми пройшли дуже складний шлях слідства і судового розгляду разом. І мені просто по-людськи хотілося, щоб вони були поруч зі мною. Не тільки Асан з Азізом — десятки тих політв’язнів, яких зараз утримують у російських в’язницях, з якими я бачився в мінусинській в’язниці, Сейран Муртаза, і Осман Аріфмеметов, і інші», — поділився звільнений політик. 

Мустафа Джемілєв (спиною) і Рефат Чубаров (справа) зустрічають Нарімана Джеляла (по центру) після звільнення, 29 червня 2024 року. Фото: Омбудсман України

В інтерв’ю «Радіо Свобода» після звільнення Нарімана Джеляла ексголова Меджлісу кримських татар і політик Мустафа Джемілєв повідомив, що, окрім нього, у первинному списку на звільнення були Асан та Азіз Ахтемови, Леніє Умерова, яку РФ звинувачувала у шпигунстві, та Сервер Мустафаєв, засуджений на 14 років у справі про участь у забороненій в РФ організації «Хізб ут-Тахрір». Однак Росія передумала їх віддавати.

Після короткої реабілітації Наріман Джелял виїхав в адвокаційний тур на захист політв’язнів Криму. Він відвідав Туреччину, Чехію, Німеччину, Бельгію. Зустрічається з політиками, дипломатами та представниками міжнародних організацій. 

«Мене не полишає надія на те, що ми всі спільними зусиллями зможемо кожного з них вирвати з чіпких лап російської репресивної машини», — впевнений Джелял.

Кримську татарку Леніє Умерову звільнили під час обміну полоненими між Україною і Росією 13 вересня 2024 року. 

«Я був щасливий побачити близьких і рідних людей»

21 листопада 2024 року Верховний суд РФ розглянув касаційні скарги на вирок Наріману Джелялу, Асану і Азізу Ахтемовим. На суді виступали адвокати Сафіє Шабанова, Рефат Юнус, Еміне Авамілєва та громадські захисниці Аділе і Репіка Ахтемови. Усі вони брали участь у процесі через відеоконференцію з Криму, ув’язнені — з в’язниць. 

Суд спочатку вивчив питання, чому в суд не прийшов Наріман Джелял. 

«Є дані, що засуджений Джелялов у нас відмовився від участі в судовому засіданні. Є дані, що він був повідомлений. Адвокат Авамілєва, все правильно? Чи відповідає ця інформація дійсності?», — звернувся до захисту один із суддів. 

Справу кримських татар розглядали судді Олексій Карлін, Дмитро Сабуров та Ігор Таратута. 

Суд заявив, що Джеляла сповістили телефонограмою 7 листопада, але жодних відомостей і клопотань від нього до суду не надійшло. Касаційні скарги щодо нього судді вирішили розглядати заочно. 

Джелял розповів «Ґратам», що 7 листопада перебував у дорозі з Праги до Києва в рамках адвокаційного туру на підтримку політв’язнів Криму та не отримував жодних сповіщень. Крім того, з моменту звільнення він проживає в Києві, і в колегії суддів Верховного суду РФ немає ні його нового мобільного номера, ні поштової адреси.

«Я навіть десь розсміявся внутрішньо, коли прочитав, що начальнику в’язниці, з якої мене, власне, забрали на звільнення, — йому доручалося забезпечити мою участь у судовому засіданні. Яким чином, цікаво, він це зробить? Як у суді могли не знати, що мене вже немає на території РФ і формально моє звільнення мало бути оформлене як помилування президента?», — прокоментував процес Наріман Джелял. 

Кримські татари вимагали виправдати їх. Вони не визнавали провину ні в суді першої інстанції, ні в апеляції. Асана й Азіза Ахтемових співробітники ФСБ у Криму змушували обмовити Нарімана Джеляла. Під час перших слідчих дій до них не допускали незалежних адвокатів і під тортурами примусили зізнатися. Пізніше брати відмовилися від своїх свідчень. 

«Бігти я не буду, вбивайте мене тут». Розповідь про тортури кримського татарина Асана Ахтемова, затриманого ФСБ за підозрою в диверсії

Про порушення права на захист і сфабриковані докази, а також численні процесуальні порушення говорили захисники у Верховному суді РФ. Однак їхні доводи судді не врахували. 

Виступ адвоката Рефата Юнуса суд тричі переривав. Спочатку судді попросили його не переказувати суду норми російського права, а потім заявили, що захисник має обмежитися захистом виключно свого довірителя. 

«Жодних реальних доказів вчинення нами інкримінованого нам злочину немає і бути не може. Повірити в ту маячню, яку сторона обвинувачення називає доказами у кримінальній справі, може тільки божевільний. Ми більше трьох років чекаємо на закінчення цього театру абсурду. Верховний суд РФ, я прошу визначитися — хто ми в цьому театрі? Артисти чи глядачі?», — виступив у Верховному суді РФ Асан Ахтемов. 

Асан Ахтемов Фото: Кримська солідарність

Суд відповів йому зустрічною реплікою і попросив стежити за словами.

«Якщо ви так вважаєте, що все було вирішено заздалегідь, навіщо потрібно було писати касаційні скарги?» — сказав головуючий.

Вироки У вересні 2022 року Верховний суд Криму оголосив Джелялу вирок: 17 років колонії суворого режиму і штраф 700 тисяч рублів. Через рік Третій апеляційний суд загальної юрисдикції міста Сочі залишив чинним вирок, але посилив умови утримання: перші три роки засуджений має провести у в'язниці. Асана Ахтемова засудили до 15 років позбавлення волі, штрафу в 500 тисяч рублів і року обмеження волі пересування; Азіза — до 13 років позбавлення волі, такого ж штрафу й обмеження свободи пересування. Як і Джелялу, апеляція посилила Ахтемовим умови утримання , у підсумку, всім трьом суд залишив без змін. До закінчення терміну Асану Ахтемову залишилося ще 12 років колонії, а Азізу Ахтемову — 10. 

В обох ростуть неповнолітні діти. 

Через два тижні після засідання Азіз Ахтемов надіслав родині листа з колонії. Він зізнався, що в засіданні брав участь тільки для зустрічі з батьками і дружиною. Серед слухачів, допущених до зали, були сім’ї і Асана, і Азіза. У перерві їм вдалося поспілкуватися. 

«Хоч і не задовольнили, але я був щасливий побачити близьких і рідних людей. І була можливість, хоч і погано, але побачити і поговорити зі своїм братом Асаном Ахтемовим. Вдячний тим, хто нас підтримує і допомагає», — написав Азіз.