У ніч на 1 червня у Деснянському районі Києва під час російської ракетної атаки загинули дві жінки та 9-річна дівчинка. Вони намагалися потрапити до укриття у місцевій поліклініці, але там було закрито. Поки вони стукали у двері сховища, поряд упав уламок ракети. Наступного дня поліція оголосила охоронцеві поліклініки, який вчасно не відчинив двері, підозру в «залишенні в небезпеці, яка спричинила смерть людей». За версією слідства, відповідальність за роботу укриття несуть також директор поліклініки, його заступник з технічних питань та перша заступниця голови Деснянського району Ірина Алєксєєнко. Їм пред’явлено підозру у службовій недбалості. 3 червня суд заарештував охоронця та відправив під домашній арешт решту підозрюваних.
Кореспондент «Ґрат» побував на засіданнях і розповідає, що самі підозрювані кажуть на виправдання.
На лаві підсудних сидить розгублена блондинка, втупивши очі в підлогу. Це перша заступниця голови Деснянського району Києва Ірина Алєксєєнко. За версією поліції, вона — відповідальна за трагедію, що сталася на території дитячої поліклініки №3 у ніч на 1 червня.
Тоді, близько третьої ночі, пролунав сигнал повітряної тривоги. Мешканці сусідніх будинків, переважно жінки з дітьми, попрямували в укриття в поліклініці, проте сховище було закритим. Люди почали стукати у двері, і в цей момент на подвір’я лікарні впав уламок російської ракети, яку збила ППО. Загинули дві жінки та 9-річна дівчинка. Ще десять людей отримали поранення.
https://graty.me/uk/v-ukritti-strashne-krashhe-vzhe-vdoma-siditi-reportazh-iz-ki%d1%94va-de-ulamki-raket-vpali-bilya-chergi-u-zakrite-shovishhe-ta-vbili-dvoh-zhinok-ta-ditinu/
Під час тривоги у будівлі поліклініки був охоронець, але він не відчинив двері вчасно. За це наступного дня поліція оголосила йому підозру у залишенні в небезпеці, яка спричинила смерть людей . Поліція вирішила, що за роботу укриття також відповідальні директор лікарні Олег Шугалевич, його заступник Василь Десик, а крім них — перша заступниця голови району Алєксєєнко. Їм оголосили підозри у службовій недбалості . Тепер суд по черзі обирає їм запобіжні заходи.
Засідання за участю Алєксєєнко розпочалося рано-вранці, журналісти про нього не знали. Приїжджаю, коли суддя вже пішов до нарадчої кімнати, щоб написати рішення. Поки учасники процесу на нього чекають, прокурор Денис Шевченко розповідає мені, що попросив суд відправити чиновницю під цілодобовий домашній арешт.
«Обвинувачення вважає, що вона мала контролювати цивільний захист саме у своєму районі. Вона сама сказала на засіданні, що займається освітніми та медичними закладами. Так, вона не мала ходити відчиняти двері, але вона мала контролювати. Тим більше виділялися гроші й на ремонт, і на контроль», — пояснює Шевченко.
Адвокат підозрюваної Сергій Маляренко з ним не погоджується.
«Ми вважаємо, що за своїми повноваженнями Алєксєєнко не має контролювати ці об’єкти. У тому числі той, де сталася ця трагедія», — каже він.
«А хто має контролювати?» — уточнюю я.
«Це нам потрібно розібратися. Сторона обвинувачення для себе буде розбиратися, і ми для себе. Кожна сторона збиратиме докази», — відповідає він.
Звертаюся з тим самим питанням до Алєксєєнко, але вона відмовляється від коментарів і поспіхом виходить із зали.

Перша заступниця голови Деснянського району Ірина Алексєєнко у Деснянському райсуді Києва, 3 червня 2023 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати
Підтримати чиновницю прийшов народний депутат від «Слуги народу» Богдан Яременко, який обирався від Деснянського району. Він та ще три депутати Київради просили суд відпустити Алєксєєнко на поруки.
«Я вважаю, що суд має пройти, з’ясування має бути. Потреба у цьому є, загинули люди. Безумовно, є підстави для проведення розслідування. Але на користь мого округу, моїх виборців, щоб Алексєєнко в період розслідування продовжувала працювати, бо це професійна людина, яка володіє ситуацією в районі», — пояснює він.
До зали заходить суддя Юрій Мазур і оголошує рішення — клопотання задовольнити та відправити Алєксєєнко під цілодобовий домашній арешт на два місяці. Він зачитав лише резолютивну частину рішення, тому, чим воно обґрунтоване — наразі невідомо.
Наступним місце на лаві підсудних займає Олег Шугалевич — директор деснянської поліклініки №3. Прокурор Шевченко просить відправити під домашній арешт і його.
«Шугалевич неналежно організував і не проконтролював облаштування бомбосховища та допуск людей у це сховище. Як наслідок, вночі 1 червня сталася страшна трагедія, загинули люди», — заявляє прокурор.

Директор деснянської поліклініки №3 Олег Шугалевич у Голосіївському райсуді Києва, 3 червня 2023 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати
За його словами, на волі Шугалевич може втекти й тиснути на свідків
Адвокат директора з ним не погоджується і вважає підозру необґрунтованою.
«У тексті підозри не зазначено, який саме пункт посадової інструкції порушив Шугалевич, через що сторож уночі не відчинив двері до укриття. Мій підзахисний виконав усе, щоб налагодити належну роботу укриття. Для цього було видано накази, визначено відповідальних осіб», — вважає захисник.
За його словами, заяви прокурора про те, що Шугалевич може втекти або завадити слідству, — бездоказові. Адвокат просить дозволити директору працювати далі.
Сам Шугалевич заперечує вину. За його словами, укриття знаходиться всередині лікарні, і двері туди зазвичай відчинені. Але щоб потрапити до сховища, потрібно пройти через хол поліклініки. Сама будівля вночі закривається, і сторож має відкривати її після оголошення тривоги. Шугалевич каже, що не знає, чому охоронець цього не зробив.
За словами директора, він живе поряд зі сховищем, і прибіг до поліклініки за пів години після вибуху.
«Я знайшов сторожа на першому поверсі. Але поговорити з ним не вдалося. Він неадекватний, контужений був. Весь час бігав, щось шукав. У такому стані нічого не міг у нього розпитати», — розповідає він.
Суддю не переконують слова Шугалевича, і він відправляє під нічний домашній арешт і його.

Заступник директора деснянської поліклініки №3 з технічних питань Василь Десик у Деснянському райсуді Києва, 3 червня 2023 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати
Наступний підозрюваний — заступник директора поліклініки з технічних питань Василь Десик. Прокурор заявляє: він також мав контролювати охоронця, щоби той вчасно запускав людей у сховище. Обвинувачення просить його також відправити під цілодобовий арешт.
Десик — інженер за освітою. За його словами, він відповідає за те, щоб у поліклініці була вода, опалення, електрика, інтернет та сигналізація. У тому числі Десик відповідальний і за роботу укриття. Він запевняє суд, що зробив усе, щоб сховище працювало як слід.
«З 24 лютого 2022 року укриття відкрито та працювало у цілодобовому режимі. Люди приносили свої речі, облаштовували місця. Ми їх забезпечували, чим могли… Чому охоронець не виконав своїх обов’язків, я пояснити не можу. Відчинив би двері — нічого не сталося б», — каже Десик.
Він також просить суд не закривати його вдома.
«Я хочу працювати. Там є що робити після того, що там сталося. Матеріальні цінності кинуті напризволяще, потрібно ліквідувати наслідки, налагоджувати роботу підприємства», — умовляє суд Десик.
Але суддя Мазур відправив його під домашній арешт.
Поліцейський заводить до зали головного підозрюваного — 62-річного сторожа Віктора Мошкіна. Схоже, що він досі в тому ж одязі, що й був на чергуванні в ніч на 1 червня — у старій кофті, що заляпана фарбою, спортивних штанях та шльопанцях. На руках — подряпини, які замазані зеленкою.
Прокуратура підозрює його у залишенні в небезпеці, що спричинила смерть людей — тяжкому злочині, за яке передбачено до восьми років колонії. Прокурор Шевченко просить відправити Мошкіна в СІЗО на час слідства. На його думку, на волі сторож може вплинути на свідків — співробітників поліклініки.
«Розуміючи свою провину та суспільний резонанс, він може просто втекти, і це заведе розслідування в глухий кут», — вважає прокурор.
Сторож розповів свою версію подій 1 червня.

Сторож поліклініки Вадим Мошкін (ліворуч) та його адвокат Віктор Шевчук у Деснянському райсуді Києва, 3 червня 2023 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати
«Пролунала тривога. Я взяв ключі й пішов коридором. Думаю, приготую поки що сховище. Відчинив двері у бомбосховищі. Люди почали стукати у [вхідні] двері [поліклініки]. Я дійшов до реєстратури й тут мене збило з ніг, а потім зверху скло полетіло. Там страшне було», — згадує Мошкін пониклим голосом.
Виглядає він пригніченим і втомленим. За його словами, він не встиг відчинити двері, бо ракета прилетіла надто швидко — уламки впали вже за чотири хвилини після сигналу тривоги.
«Після цього я пішов людям допомагати. Приніс перекис, бинти. Потім пішов у швидку дзвонити, перекривати воду, бо підвал почало заливати. Потім з’явився Шугалевич. Сказав, що я в такому стані краще йти звідси. Я сказав: доки не приїдуть органи, я нікуди не піду. Я лишився на місці. Куди тікати? Плюс там великі цінності, там навколо комп’ютери. Якщо все це вкрадуть, що мені на це скажуть?» — пояснює Мошкін винуватим тоном.
Він попросив суд його не заарештовувати.
«Мені ховатися нема куди. І куди я сховаюсь у цьому житті? Це все одно, що заєць тікає від вовка. Вовк все одно наздожене та з’їсть», — каже Мошкін.
Сторожа захищає адвокат із Центру вторинної правової допомоги Віктор Шевчук, його послуги оплачує держава. Він просить суддю обмежитись домашнім арештом. За його словами, Мошкін — простий сторож і не зможе вплинути на співробітників поліклініки, а тікати йому нема куди.

Суддя Голосіївського суду Києва Юрій Мазур, 3 червня 2023 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати
Суддя видаляється до нарадчої кімнати й повертається до зали вже через десять хвилин із готовим рішенням — заарештувати Мошкіна на два місяці без можливості вийти під заставу.
Я уточнюю у сторожа, чи він вважає себе винним. Він відповідає ствердно.
«Я не встиг виконати свої службові обов’язки», — визнає він.
«А що вам завадило?» — уточнюю я.
«Час. Часу було мало», — зітхає Мошкін, і, кульгаючи, йде коридором під конвоєм з наручниками за спиною.
Його адвокат збирається подати апеляцію на рішення про арешт.