«Будемо однією сімʼєю». Як влада нищила, а громадяни повертали незалежність НАБУ і САП
Акція протесту проти законопроєкта №12414 у Львові, 23 липня 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
22 липня Верховна Рада у турборежимі ухвалила зміни до Кримінально-процесуального кодексу, якими наділила генерального прокурора необмеженими повноваженнями втручатися у діяльність антикорупційних органів — Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Керівники НАБУ та САП назвали новий закон втратою своєї незалежності і закликали президента Володимира Зеленського не підписувати його. На знак протесту тисячі людей вперше з початку російського повномасштабного вторгнення вийшли на мітинги у Києві, Львові, Одесі та інших великих містах. Посли країн G7 та ЄС висловили занепокоєння скасуванням незалежності інституцій, створення яких було умовою євроатлантичної інтеграції України.
Натомість генпрокурор Руслан Кравченко та голова Служби безпеки України Василь Малюк наполягають, що відтепер всі правоохоронці рівні перед законом, а генпрокурор зможе зробити їх роботу ефективнішою. Попри протести та критику президент негайно підписав закон й він набув чинності. Однак за два дні Зеленський змінив свою думку та погодився повернути незалежність НАБУ та САП.
Про що йдеться у законі, який збурив так багато людей, як його доцільність пояснюють президент та очільники правоохоронних органів, і які будуть наслідки — у матеріалі «Ґрат».
Тотальний контроль
Зміни до законодавства — Кримінально-процесуального кодексу та Закону про прокуратуру — дозволяють Генеральному прокурору тотально контролювати слідство на всіх етапах, а також посилюють його контроль усередині прокуратури.
Тепер він зможе витребувати будь-яке розслідування, яке веде будь-який правоохоронний орган, доручити підлеглим прокурорам перевірити його на порушення, передати розслідування слідчим з іншого правоохоронного органу (окрім розслідування щодо народних депутатів, які ведуть НАБУ та ДБР), змінювати прокурорів у справі. Його підлеглі прокурори можуть вказувати слідчим, як саме вести розслідування, та контролювати негласні слідчі (розшукові) дії.
Акція протесту проти законопроєкта №12414 у Львові, 23 липня 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Зрештою генпрокурор може закрити розслідування проти топпосадовців. У тому числі президента після припинення його повноважень, депутатів, урядовців, керівників правоохоронних органів, суддів, прокурорів, вищих офіцерів ЗСУ та СБУ, а також керівників великих держпідприємств, якщо вони про це попросять: учасники кримінального провадження отримали право заявляти клопотання безпосередньо генеральному прокурору.
Під час воєнного стану генпрокурор зможе призначати прокурорів на посади та переводити на підвищення без конкурсів. Депутати також посилили вплив генпрокурора на підлеглих. Тепер він зможе звільняти їх при ліквідації та реорганізації органів прокуратури чи зміни чисельності його штату — якщо прокурор не погоджується на переведення або запропоновану йому вакантну посаду.
Посилення генпрокурора відбулось зокрема за рахунок незалежності двох антикорупційних органів: Національного антикорупційного бюро, детективи якого розслідують топкорупцію, та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, прокурори якої керують слідством у цих справах.
Обидва органи створили після Революції Гідності у відповідь на суспільний запит та вимоги Міжнародного валютного фонду та Єврокомісії задля лібералізації візового режиму з ЄС, кредитування та євроінтеграції України. Це мало прискорити боротьбу з корупцією в державі, не чекаючи завершення реформування органів прокуратури та створення Державного бюро розслідувань. Побудова незалежної антикорупційної вертикалі завершилась створенням у 2018 році Вищого антикорупційного суду, що розглядає справи про корупцію та апеляції на вироки.
Понад 10 років НАБУ і САП були автономними утвореннями у системі правоохоронних органів України. Їх керівників обирали на прозорому конкурсі, слідчими НАБУ керували виключно прокурори САП. Головний антикорупційний прокурор одночасно був заступником генпрокурора, однак той не міг втручатись у діяльність НАБУ. У березні 2024 року САП набув повної незалежності від Офісу генпрокурора як окрема юридична особа.
Тепер прокурори САП втратили монополію керувати розслідуваннями НАБУ, а саме Бюро змушене буде виконувати вказівки від інших прокурорів.
Крім того, у слідчих та прокурорів буде значно менше коло підстав, щоб проводити обшуки без ухвали слідчого судді. Раніше правоохоронці могли робити це у будь-яких розслідуваннях, коли вони переслідували підозрюваного або для того, щоб врятувати життя та майно громадян. При цьому необхідність порятунку майна правоохоронці на практиці трактували максимально широко.
Тепер обшуки без дозволу суду можна проводити й для того, щоб невідкладно вилучити чи зберегти докази у розслідуваннях, однак лише у справах про вбивство, замах на життя державного діяча, тяжкі тілесні ушкодження, катування, залишення у небезпеці, викрадення, захоплення заручників та ще деяких тяжких злочинів. Корупційні злочини у цьому переліку не згадані, тож фактично НАБУ втратило право на обшуки без згоди суду*.
Користуватись розширеними повноваженнями генпрокурора буде 35-річний Руслан Кравченко, якого президент за згодою парламенту призначив на цю посаду півтора місяця тому.
З порушенням регламенту
Перерозподіл повноважень правоохоронців народні депутати провели у турборежимі. Парламентський комітет з питань правоохоронних органів доповнив відповідними положеннями вже проголосований у першому читанні законопроєкт про спрощення реєстрації розслідувань справ зниклих безвісти. Він мав нагальну та цілком благородну мету: покращити доступ до правових механізмів в умовах воєнного часу для близьких родичів та членів сімʼї зниклих, зокрема в районах активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях.
Правки про НАБУ та САП зранку 22 липня прямо на засіданні комітету запропонувала група депутатів на чолі з Максимом Бужанським (фракція «Слуга народу»), відомого противника незалежних антикорупційних органів. Порівняльної таблиці членам комітету не надали, тому вони голосували наосліп. Засідання комітету вів заступник — Максим Павлюк. Він був серед співавторів першопочаткової версії законопроєкту.
Одразу після схваленням комітетом спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук виніс оновлену редакцію законопроєкту на розгляд парламенту, а той ухвалив її в цілому 263 голосами.
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, 23 лютого 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Документ підтримали лише 185 депутатів від «Слуги народу» (всього у фракції президента наразі 231 нардеп), решту голосів забезпечила «Батьківщина» Юлії Тимошенко та депутатські групи «Платформа за життя та мир», «Відновлення України» та «За майбутнє», основу яких складають колишні нардепи від «Партії регіонів». Голоси «за» дали також позафракційні нардепи та декілька опозиціонерів, зокрема Мустафа Джемілєв із «Європейської солідарності» та Таміла Ташева із «Голосу».
Голосування відбулась попри застереження головного юридичного управління Верховної Ради. Воно зазначило, що докорінно змінивши законопроєкт після розгляду у першому читанні депутати порушили закон про регламент Верховної Ради.
«Це точно вплине»
Ще перед початком голосування за законопроєкт в Раді НАБУ звернулось до народних обранців із закликом не знищувати антикорупційну систему в Україні.
Голова НАБУ Семен Кривонос та головний антикорупційний прокурор Олександр Клименко після прийняття закону закликали президента Володимира Зеленського ветувати його. Обидва позапланово повернулись до Києва із відрядження до Великої Британії.
Олександр Клименко на терміновому брифінгу пояснив, що зміни до законодавства позбавили НАБУ і САП двох ключових елементів незалежності: відсутності політичного впливу, зокрема з боку генпрокурора, і виключної підсудності їм справ про топкорупцію.
На думку Семена Кривоноса, депутати знищили антикорупційну інфраструктуру. Директор НАБУ зазначив, що низка нардепів, які підтримали закон, мають конфлікт інтересів, адже Бюро повідомило їм підозри у корупційних злочинах.
«Я вважаю, що це питання тиску на Національне антикорупційне бюро і САП і це наслідок нашої діяльності у тому числі», — переконаний Кривонос.
Він наголосив, що нові процесуальні обмеження прямо вплинуть на ефективність роботи обох антикорупційних органів.
«Адже тепер генпрокурор може витребувати будь-яке розслідування, подивитись, які там є матеріали негласних слідчих дій, наприклад, прослушки, які докази зібрані, — все це можна почитати і подивитись. Раніше це все відбувалось тільки в межах НАБУ і САП, тепер може знати генпрокурор і встановити, хто заявники і свідки у справі», — зазначив директор НАБУ
Директор НАБУ вважає, що депутати вдало скористались моментом й ліквідували незалежність антикорупційні органи на наступний день після масштабної операції СБУ.
21 липня спецслужба провела понад 70 обшуків щодо співробітників Бюро та оголосила підозри пятьом детективам НАБУ у державній зраді та інших злочинах.
Двох з них — керівника міжрегіонального управління НАБУ у Дніпропетровській та Запорізькій областях Руслана Магамедрасулова та детектива Віктора Гусарова спецслужба підозрює відповідно у державній зраді та пособництві країні-агресору . Слідство стверджує, що Магамедрасулов та ще один набушник Олександр Скомаров (йому підозру поки не оголошено) пов’язані з народним депутатом Федором Христенком (обрався до Верховної Ради по списку забороненої тепер ОПЗЖ).
СБУ називає нардепа топовим агентом ФСБ, який водночас впливав на роботу НАБУ. Під час обшуку у його «контактів», стверджує слідство, знайшли матеріали кримінальних проваджень Бюро. У тому числі і документи негласного стеження за фігурантами, а також анкети кандидатів у детективи Бюро. Зараз Христенко за кордоном, тож підозру у державній зраді йому оголосили заочно.
«Це свідчить про російський вплив та системні витоки інформації з антикорупційного відомства», — наполягають у СБУ.
Крім того, Магамедрасулов начебто допомагав своєму батькові-підприємцю продавати до РФ технічні коноплі.
Натомість Гусаров, зазначає спецслужба, понад 60 разів передавав інформацію з обмеженим доступом колишньому заступнику керівника охорони експрезидента Віктора Януковича Дмитру Іванцову. СБУ вважає того російським агентом.
22 серпня Шевченківський райсуд Києва по черзі арештував Магамедрасулова та Гусарова на два місяці.
Голова НАБУ Семен Кривонос. Фото Володимира Тарасова з офіційного сайту НАБУ
На брифінгу керівників антикорупційних органів Семен Кривонос заявив, що вітає контррозвідувальні дії СБУ, однак наголосив, що вони не можуть бути підставою для знищення незалежності Бюро.
«І ми і наш колектив хотіли б побачити зрештою докази. У нас є пояснення по низці закидів на рахунок наших співробітників», — сказав Кривонос.
Він також додав, що під час обшуків СБУ троє співробітників НАБУ, яким зрештою не повідомили про підозру, отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
В свою чергу Олександр Клименко повідомив, що СБУ проводить у САП перевірку режиму таємності: вивчають документи режимно-секретного відділу. Він підкреслив, що під час неї співробітники спецслужби не мають доступу до матеріалів розслідувань антикорупціонерів.
Кривонос стверджує, що останні кілька місяців в них з Клименком була інформація, що щось планується стосовно НАБУ і САП. Тож він попереджав про це європейських партнерів, які послідовно відстоюють антикорупційні органи від зазіхань на їхню незалежність. Директор Бюро нагадав, що посилення інституційної спроможності НАБУ і САП, надання Бюро незалежної прослушки — це все частина плану з вступу України до Європейського Союзу.
«Чи вплине це [на євроінтеграцію України]? На мою думку, може вплинути», — сказав Кривонос та порадив дочекатись реакції міжнародних партнерів.
З реакцією партнери не забарились.
«Вирішальне значення для програми реформ»
Після обшуків та затримання детективів НАБУ співробітниками СБУ посли країн «Великої сімки» повідомили, що занепокоєні і уважно стежать за ситуацією. Наступного дня, за кілька годин після ухвалення закону, вони зустрілись з генпрокурором Русланом Кравченком, головою СБУ Василем Малюком та очільником Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексієм Сухачовим.
Тим часом речник Єврокомісії Гійом Мерсьє підтримав антикорупційні органи від імені ЄС. Він наголосив, що НАБУ і САП мають вирішальне значення для програми реформ України і повинні діяти незалежно. Тим не менш він додав, що ЄС не розглядає можливості припинення фінансування України через проблеми з антикорупційними інституціями.
Про стурбованість ситуацією заявила і єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. Нарешті, наступного дня, 23 липня, стурбованість висловила Європейська комісія. Там заявили, що чекають пояснень від України.
Посольство США в Україні ситуацію з НАБУ та САП не коментувало.
Раніше міжнародні партнери України неодноразово допомагали новим антикорупційним органам відстоювати свою незалежність. Вони не допустили звільнення першого директора НАБУ Артема Ситника, мирили його з очільником САП Назаром Холодницьким, слідкували за ухваленням закону про Вищий антикорупційний суд тощо. Однак цього разу завадити законодавчим змінам партнери не змогли. Натомість на захист НАБУ і САП стала громадськість.
«Руки геть від НАБУ і САП»
Акція протесту проти законопроєкта №12414 у Львові, 23 липня 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Скасування парламентом незалежності антикорупційних органів викликало хвилю суспільного обурення. Громадські діячі та журналісти назвали зміни до законодавства «перемогою Антимайдану» та ліквідацією одного із головних здобутків Революції Гідності.
Ветеран Дмитро Козятинський закликав виходити на протест у Києві біля театру імені Івана Франка — найближче місце до Офісу президента. До Банкової наразі немає публічного доступу у звʼязку із безпековими заходами в умовах війни.
«Треба виходити сьогодні й вимагати у Зеленського не допустити повернення в часи Януковича», — звернувся Козятинський до небайдужих громадян, а партії та депутатів попросив утриматись від підтримки цієї акції.
Ввечері 22 липня на майданчику біля театру зібралось кілька тисяч людей, які вимагали від президента ветувати скандальний закон. Стихійні протести відбулись також у Львові, Дніпрі, Одесі та Сумах.
«Дуже важливо показати, що ми лишилися суспільством, хоча зараз війна, і виходити як би не можна. Але стільки людей сьогодні вийшло, я не очікував. Це важливо, бо такі закони, свавілля й корупцію, яка триває без зупинки, особливо під час повномасштабної війни, терпіти й прощати не можна», — вважає військовослужбовець Сергій, один з учасників протесту у Києві.
«Я вийшла, бо купа моїх друзів зараз воює. Для них це важливо», — каже учасниця протесту Тетяна.
«Владі не можна давати стільки свавілля. Треба дати їй зрозуміти, що з людьми можна не все», — додає інша протестувальниця Анастасія.
У Києві мітингарі не розходились навіть після комендантської години — поліція їх не чіпала. Наступного дня на акцію у Києві вийшло навіть більше людей. До акції доєдналися ще 17 українських міст.
Це наймасовіший протест, який відбувається в Україні за час повномасштабного вторгнення.
«Для того і є генеральний»
У відповідь на протести пізно ввечері 22 липня генпрокурор Руслан Кравченко та голова СБУ Василь Малюк теж вийшли на пресконференцію. Кравченко запевнив, що не знав про наміри депутатів розширити його повноваження, а про ухвалення закону дізнався з телеграм-каналу народного депутата Ярослава Железняка (фракція «Голос»).
Голова СБУ Василь Малюк, 23 лютого 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Василь Малюк пояснив, що обшуки, затримання та повідомлення про підозру співробітникам НАБУ провели, коли зібрали достатню кількість доказів. А одночасно підозрюваних у різних кримінальних справах затримували задля ефекту несподіванки, аби ніхто з підозрюваних не встиг знищити докази та замести сліди.
Голова СБУ наголошував, що з повагою ставиться до керівників НАБУ та САП, однак має питання до окремих детективів Бюро. Малюк наполягав, що саме детективи НАБУ допомогли виїхати з країни партнеру Ігоря Коломойського Ігорю Боголюбову. (У липні минулого року ДБР заочно повідомило йому про підозру у незаконному переправленні осіб через державний кордон та незаконному заволодінні паспортом ).
Самого Коломойського голова СБУ назвав «фанатом» НАБУ і нагадав, що олігарх зараз перебуває у СІЗО СБУ у Києві як підозрюваний у цілій низці злочинів. Малюк стверджує, що спецслужба отримала записи, на яких Коломойський радіє можливому призначенню головою БЕБ детектива НАБУ Олександра Цивінського. Наприкінці червня він переміг у конкурсі на посаду директора БЕБ, однак уряд порушив процедуру і не призначив його на цю посаду.
Також голова СБУ нагадав, що детективи НАБУ приходили з обшуками до командира Національної Гвардії Героя України генерала Олександра Півненка. Це вплинуло на моральний дух нацгвардійців на фронті — переконаний Василь Малюк. За його словами, частина з них, прочитавши цю новину, відмовилась виконувати бойові задачі, тож міністр внутрішніх справ Ігор Клименко мусив обʼїжджати підрозділи і пояснювати ситуацію бійцям.
«Просто прийшли, і коли йому [Півненку} доповідали з фронту, [сказали] «еее, тєлєфончік сюда», потрібно було з проходняка зустрічати з пістолетами їх [детективів НАБУ] і дві обойми там і залишити», — завівся голова СБУ.
Він додав, що після цього спілкувався з керівництвом НАБУ і ті запевнили його, що нічого в цьому немає, адже Півненку не оголосили підозру.
«Для того і є генеральний, який пильним оком своїм гляне і скаже: хлопці, давайте з вами розберемось в цій ситуації», — переконаний Малюк.
Зміни до законодавства Малюк вважає поверненням до Конституції.
«І САП і НАБУ, вони не ліквідовані, вони незалежні. Але є генеральний [прокурор]. По Конституції — один в країні. Не може бути якогось дубляжу і тавтології. Я думаю саме цим і керувались наші законотворці, і робилося це задля посилення якогось, і певної системи балансу, і противаг і контролю якогось, і недопущення того, щоб якось орган перетворився в якогось монстра», — сказав Малюк.
В свою чергу Руслан Кравченко здається щиро не розумів, чому громадськість вважає, що зміни до законодавства вдарять по незалежності САП і НАБУ.
«САП по закону про прокуратуру як був, так і є у статусі департаменту Офісу генпрокурора. І ми будемо однією сім’єю. Вони будуть працювати по своїм провадженням, а ми — по своїм і ми будемо одне одному допомагати. Ви ж говорите, що я буду порушувати незалежність двох органів. Відповідь: ні», — наполягав Кравченко.
Генеральний Прокурор України Руслан Кравченко. Фото з офіційних соцмереж Кравченка
Він пообіцяв, що хоч і тепер має право забрати у НАБУ будь-яку справу, не забере у Бюро справу ексвіцепремєр-міністра Олексія Чернишова. Більше того, готовий сам представляти обвинувачення по ньому в суді.
Повноваження витребувати будь-яку справу Кравченко таки збирається використовувати. Каже, що хоче розібратись, що зі справами, слідство в яких триває роками. Наприклад, щодо надання Національним банком 5 млрд доларів допомоги «Приватбанку» в часи, коли його співвласником був Ігор Коломойський.
«По таких провадженнях я буду задавати питання і можливо навіть створю слідчу групу з представників різних правоохоронних органів», — запевнив Кравченко.
При цьому Кравченко визнає, що не зможе вивчити всі справи сам, тож йому будуть допомагати заступники.
Підпис президента
Президент України Володимир Зеленський, 23 лютого 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Попри протести мітингувальників президент Володимир Зеленський підписав зміни до законодавства. Він зробив це об 11 вечора, й Голос України встиг опублікувати закон, й він набув чинності вже після опівночі. На картці законопроєкту позначка про підпис президента то зникала, то зʼявлялась. На площі біля театру Франка новину про схвалення закону президентом сприйняли гучними вигуками «Ганьба».
Щовечірнє звернення Зеленського вийшло зі значним запізненням, після першої ночі 23 липня. В ньому він пояснив причини, за якими підтримав законопроєкт.
Голова держави по суті повторив претензії до роботи НАБУ, які до того висловив Василь Малюк: чиновники-втікачі роками живуть за кордоном без юридичних наслідків, слідство у «справах на мільярди» триває роками, а росіяни можуть отримувати інформацію, яка їм потрібна.
«Важливо, щоб без росіян. Важливо, щоб була невідворотність покарання і щоб суспільство це дійсно бачило», — сказав Зеленський.
Після опівдня 23 липня Володимир Зеленський опублікував фото з очільниками усіх правоохоронних органів і запевнив, що на зустрічі всі домовились працювати конструктивно. Однак вже ввечері президент повідомив, що запропонує Верховній Раді свій проєкт закону, який «забезпечить силу системі правопорядку». Він запевнив, що в документі будуть норми для незалежності антикорупційних інституцій.
24 липня о другій годині група народних депутатів з фракції «Голосу», «Європейської солідарності» та деякі депутати «Слуги народу» зареєстрували на сайті Ради свій законопроєкт про відновлення незалежності НАБУ та САП.
Невдовзі президент вніс свій до Верховної Ради. Він відновлює процесуальні повноваження та гарантії незалежності антикорупційних органів. Законопроєкт поданий як невідкладний.
НАБУ та САП його підтримали. У їхньому спільному повідомленні зазначили, що брали участь у підготовці тексту та закликали Верховну Раду швидко його ухвалити. Нардеп Ярослав Железняк стверджує, що парламент розгляне його наступного тижня. Третій день поспіль біля Банкової у столиці триває масовий протест.
Матеріал підготовлено за участю кореспондента Михайла Тюнькіна.
*25 липня 2025 виправлено: положення про невідкладні обшуки — раніше в тексті помилково зазначалось, що у правоохоронців після прийняття закону стало більше підстав для обшуків без дозволу суду.
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
