Без учасників і невідкладно. Як працює судова система під час війни

Після початку війни суди перестали проводити відкриті засідання за участю сторін, і розглядають лише термінові клопотання — про тримання під вартою, зміну запобіжного заходу, продовження термінів розслідування.

За два тижні бойових дій призупинили роботу 96 судів. Клопотання прокуратури розглядатимуть інші суди.

«Ґрати» поспілкувалися з суддями з різних регіонів та розповідають, як вони працюють під час воєнного стану. 

Після введення в країні воєнного стану Рада суддів прийняла рекомендації, щоб, з одного боку, забезпечити безперервне правосуддя, що передбачено законодавством, а з іншого — не наражати на небезпеку суддів і працівників судів.

Фактично Рада суддів дала можливість кожному суду вирішувати, чи може він працювати і в якому обсязі, виходячи з воєнної ситуації в регіоні, чи ні, але водночас дала загальні рекомендації:

• у разі загрози життю суддів або працівників судів ухвалювати рішення про тимчасове зупинення судочинства;
• призначати відповідального за збір інформації про місцезнаходження суддів та працівників суду щодня;
• перевести максимальну кількість працівників суду на дистанційну роботу. Якщо вони не можуть працювати навіть дистанційно, то рекомендувати писати заяви про відпустку, зокрема й за власний кошт;
• організувати чергування суддів;
• до закінчення воєнного стану нікого не звільняти за порушення дисципліни чи прогули, сплачувати заробітну плату;
• зупинити прийом громадян у суді;
• за можливості, відкладати справи чи знімати з розгляду;
• продовжувати терміни розгляду різних скарг до закінчення воєнного стану;
• зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів — взяття під варту, продовження термінів тримання під вартою;
• якщо хтось із учасників засідання, зокрема суддя у складі колегії, не може взяти участь за допомогою системи відеозв’язку Easycom, то допускається його участь за допомогою власних технічних засобів. 

Лише термінові

Голова Верховного суду Всеволод Князєв змінив Парламент ухвалив зміни до законодавства, передавши такі повноваження від Вищої ради правосуддя голові Верховного суду, оскільки ВРП наразі не має кворуму для ухвалення рішень підсудність справ для 96 судів у тих областях, де тривають бойові дії: Київській, Харківській, Херсонській, Донецькій, Луганській, Чернігівській, Житомирській, Запорізькій. Тобто клопотання, які мали розглядати ці суди, направлятимуть для розгляду в інші.

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області. Фото: пресслужба Верховного суду

«Ми ще працювали 24-го (лютого — Ґ), наступного дня вже почалися сильні обстріли, тому більшість справ відкладали. Зараз розглядаємо лише термінові — утримання під вартою або зміни арешту на м’якший запобіжний захід», — каже суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Лілія Дараган.

За її словами, є труднощі у проведенні засідань — не завжди можна встановити відеозв’язок із СІЗО, оскільки до міста зайшли російські військові, або на засідання може не прийти адвокат, оскільки побоюється за своє життя, тому судді призначають адвокатів із центру безкоштовної правової допомоги.

Схожа ситуація і в Херсоні, куди зайшли російські військові.

«Розглядаємо лише запобіжні заходи для затриманих чи продовження арештів. Самих підозрюваних чи обвинувачених не привозять до суду, лише відеоконференцзв’язок», — каже суддя Інна Хайдарова.

Зупинити роботу вирішили й судді Ірпінського міського суду Київської області. За словами судді Яни Шестопалової, немає можливості гарантувати безпеку суддів, працівників апарату суду та учасників судового процесу через активні бойові дії у місті. Клопотання, підсудні цьому суду, має тепер розглядати Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Шестопалова каже, що більшість суддів були змушені евакуюватися з Ірпеня через сильні обстріли і готові розпочати роботу в інших регіонах, де не вистачає суддів. Але для цього потрібне рішення Вищої ради правосуддя, яка зараз не має кворуму для їхнього ухвалення.

Не розглядає справи і Господарський суд Донецької області, який після окупації перемістили до Харкова.

«У Харкові — воєнні дії, через що суд працює у закритому режимі. Справи, які було призначено, знято з розгляду, хоча суд продовжує реєструвати кореспонденцію, яка надходить в електронному вигляді», — каже «Ґратам» суддя Костянтин Харакоз.

Верховний суд також призупинив розгляд справ у відкритих засіданнях за участю сторін. Документи, надіслані «Укрпоштою», будуть зареєстровані в суді за можливості. Суд пропонує надсилати листи електронною поштою або за допомогою системи «Електронний суд».

«Війна війною, а люди скаржаться»

Практично кожного дня отримує клопотання про продовження термінів розслідування або зміну запобіжного заходу і Вищий антикорупційний суд. За словами слідчого судді Андрія Біцюка, до суду надходить у середньому 1-2 клопотання в день. Останнім часом багато з них — про зменшення суми застави для підозрюваного чи обвинуваченого та зарахування різниці на підтримку Збройних сил України.

«Найважче забезпечити, щоб усі були на засіданні — секретар, сторони, якщо вони оголосили бажання бути присутніми. Намагаємося так призначати засідання, щоб нікого не наражати на небезпеку, оскільки був випадок, коли секретар засідання потрапив під обстріл, тому намагаємося, щоб до 17 години, поки світло на вулиці, він поїхав додому. Іноді є проблеми із відеозв’язком…», — каже суддя Біцюк.

Суддя-спікер цього ж суду Віра Михайленко каже, що від початку бойових дій антикорупційна прокуратура направила навіть два обвинувальні акти до суду, щоб не пропустити процесуальні терміни.

У більшості судів, які продовжують працювати, справи зрештою відкладаються: або просить одна зі сторін, або хтось просто не приходить на засідання.

Суддя Личаківського райсуду Львова Сергій Гирич зазначає, що цивільні справи практично не розглядаються, лише кримінальні.

«Було два випадки мародерства, також розглядаємо справи, пов’язані з проведенням досудового розслідування одного з управлінь Держбюро розслідувань — продовження термінів розслідування, отримання тимчасових доступів до речей та документів тощо. Крім цього, війна — війною, а є громадяни, які й зараз оскаржують дії слідчих органів. Їм складно пояснити, що слідчі можуть бути задіяні зараз у теробороні чи мобілізовані. Є громадяни, які подають по 600 скарг на рік… Їм важко пояснити щось», — каже суддя.

За словами голови Ради суддів Богдана Монича, судді намагаються ухвалювати рішення у різних справах, якщо це можливо. Наприклад, один із суддів із Житомира їздив до Вінниці для виготовлення повного рішення суду, оскільки для цього потрібен доступ до реєстру судових рішень, можливість роздрукувати рішення та завірити його підписом та печаткою. 

Бетон не витримав

Бородянський райсуд Київської області. Фото: пресслужба Верховного суду

Якими будуть втрати судової системи внаслідок воєнних дій, поки що невідомо. За офіційними даними, повністю знищено вже три будівлі судів: Ізюмський міськрайонний суд Харківської області, Харківський апеляційний суд та Бородянський райсуд Київської області.